Управління

Про систему роботи педагогічного колективу з попередження дитячого травматизму

На виконання доручення голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 03.08.2012 № 07-114/0/35-12 „Про проведення на території Дніпропетровської області місячника з безпеки дорожнього руху ” наказу Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації «Про попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму» від 15.08.2012 №647/0/212-12, Плану спільної роботи Управління Державтоінспекції та головного управління освіти і науки облдержадміністрації з питань профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму в 2012/2013 навчальному році,наказу відділу освіти Апостолівської РДА від28.08.2012 №221 та з метою попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, узагальнення та розповсюдження кращих форм і методів профілактичної роботи серед неповнолітніх, прищеплення дітям навичок безпечної поведінки на дорозі, привернення уваги громадськості до проблем гарантування безпеки руху та запобігання випадків травмування дітей в автопригодах та під час руху на вулично-шляховій мережі у Широчанській ЗШ було вивчено систему роботи педагогічного колективу з попередження дитячого травматизму.

Робота з попередження дитячого травматизму під час навчально-виховного процесу та в побуті  проводилася відповідно до річного плану роботи та відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації  № 153-р-08 від 19.03.2008 „Про затвердження районних першочергових заходів

з профілактики травматизму невиробничого характеру на  2008-2009 роки”.

Систему роботи педагогічного колективу школи з попередження дитячого травматизму складають:

-планування та проведення профілактичних бесід з усіх видів дитячого травматизму класними керівниками з відповідною їх фіксацією в класних журналах та учнівських щоденниках;

-проведення вступного інструктажу учнів на початку навчального року;

-проведення первиних (вересень, грудень, травень) та цільових  і позапланових інструктажів учнів у разі необхідності;

-організація позакласних виховних заходів з попередження дитячого травматизму;

-залучення спеціалістів до проведення профілактичної роботи;

-організація роботи клубу «Юний інспектор дорожнього руху»;

-профілактична робота збатьками щодо попередження дитячого травматизму у побуті;

-призначення відповідальних за безпеку дітей під час навчально-виховного процесу та проведення позакласних заходів;

-розгляд та аналіз питань попередження дитячого травматизму на засіданнях педагогічних рад, нарадах при директору, засіданнях методичних об’єднань класних керівників та вихователів ,

-контрольно-аналітична діяльність адміністрації щодо роботи педагогічного колективу з попередження дитячого травматизму.

З метою профілактики дитячого травматизму в Широчанській ЗШ  регулярно проводиться наступна робота:

 - Бесіди з батьками на батьківських зборах і з учнями на класних годинах про необхідність дотримання правил поведінки в школі і вимог до одягу і взуття учнів;

 - Класні години з учнями за темами: «Спорт-це життя», «Правила поведінки в школі», «Статут школи - основний закон для школяра», «Дружба в нашому житті», «Вчимося прощати» та ін;

 - Інструктування педагогічних працівників на робочих нарадах, педагогічних радах по  вивченню «Посадових обов'язків», заступником директора школи та завгоспом;

 - Визначення графіка чергування вчителів та учнів середніх і старших класів у коридорах та рекреаціях школи;

 - Постійний контроль за виконанням Інструкції з охорони праці  «Чергового вчителя" та виконанням посадових обов'язків вихователем  ГПД, черговим адміністратором;

 - Систематична індивідуальна робота  класного керівника з порушниками дисципліни;

 - Заборона виходу учнів зі стін школи під час навчальних занять без поважної причини.

 Так само в навчальному закладі створена комісія з охорони праці. Основне завдання цієї комісії з проблеми попередження дитячого травматизму полягає у здійснення контролю за відповідністю умов навчання санітарно-епідеміологічним правилам.

 В процесі контрольно-аналітичної діяльності адміністрації школи  було встановлено:

 1. Основною формою профілактики дитячого травматизму в школі є інструктування з техніки безпеки і педагогів, і учнів.

 2. Регулярне проведення профілактичних бесід з учнями та батьками учнів про необхідність дотримання правил поведінки в школі і вимог до одягу і взуття, що навчаються.

 3. Визначено графік чергування вчителів та учнів середніх і  старших класів у коридорах та рекреаціях школи.

 4.  Здійснено контроль за відповідністю умов навчання санітарно-епідеміологічним правилам.

5. В кожному класі обладнано куточки з техніки безпеки, де розміщуються  інструктивні матеріали з техніки безпеки.

 6. Регулярно проводяться бесіди, інструктажі учнів з використанням таких наочних посібників як мультфільми, електроні презентації.

Аналіз показників фізичного розвитку школярів.

На виконання річного плану роботи школи, рекомендацій наради при директору щодо організації медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та наказу по школі від 23.11.2011 № 308 «Про посилення контролю щодо збереження здоров’я учнів під час проведення уроків фізичної культури та позакласних спортивно-масових заходів в ЗОШ № 57» адміністрацією школи вивчався стан організації медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням  відповідно  до спільного наказу МОЗ та МОН України від 20.07.2009 № 518/674.

З’ясовано наступне: дана робота  проводиться в основному відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів, Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та  Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674.

Пророблено певну роботу класними  керівниками та вчителем фізичної культури Романцем Г.В.

 Слід зазначити, що класні керівники Романець Н.І. ,  Салій О.М. ретельно і наполегливо проводили роз’яснювальну роботу серед батьків, тому  у 7кл та 9-10 класах  100% учнів пройшли медичне обстеження.

Найнижчий відсоток проходження  учнями  медичного обстеження у 2класі (класовод Семенова  В.М,класний керівник Кучма В.В.)

У 1класі (класовод Кучма В.В.) пройшли медогляд 67% учнів, у 2класі (класовод Семенова В.М.) – 25% учнів, 3клас(класовод Дробот І.В.) – 67% учнів,  у 4класі(класовод Шабельник Н.О.) – 50% учнів, у 5 класі (класний керівник Вергун О.В.) – 60% учнів, у 6класі ( класний керівник Романець Г.В.) – 50 % учнів, у 7 класі( класний керівникРоманець Г.В.) – 88% учнів, у 8 класі (класний керівник Семенова В,М.) – 70%учнів, у 9, 10 класах (класний керівник Салій О.М.) – 100%, 11клас(класний керівник Романець Г.В.) – 100%.

З метою  попередження дитячого травматизму під час навчально- виховного процесу у 1-11 класах вчителями –предметниками проведено вступні інструктажі з безпеки життєдіяльності на уроках:

 Вчителі  Єрошова І.М.(каб. Математики),Романець Н.І.(каб.географії), Романець Г.В.(спортивна зала), Семенова В.М.(каб. хімії),Салій О.М., Стеблій О.В.(каб. інформатики та фізики),  Шабельник Н.О., (4 клас)ведуть «Журнал  реєстраці інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» встановленого зразка відповідно до вимог.

Вчителі Лопошинська О.В.,  Нестерук О.М., Шило В І.  ведуть зошити з реєстрації вступних інструктажів з охорони праці на робочому місці (Лопошинська О.В. – встановленого зразка, Нестерук О.М., Шило В.І – Зошит не відповідає вимогам).

Вчителі  Стародубцева Г.О.,  Кучма В.В., Дробот І.В названі журнали не ведуть  (бо на перевірку не здали).

Основними причинами нещасних випадків на дорозі є:

 *Невміння прогнозувати дорожню обстановку;

 * Незнання заходів забезпечення безпечного руху;

 * Відсутність навичок виконання дій з безпечного руху;

 * Небажання виконувати безпечні дії, зневажливе ставлення до них;

 * Підпорядкування невірним небезпечним звичкам поведінки на вулиці;

 * Несвідоме наслідування іншим особам (нерідко батькам), що порушує правила дорожнього руху;

 * Недисциплінованість, втрата пильності.

 Відповідно до річного плану роботи класні керівники 3 вересня на єдиному уроці безпеки життєдіяльності провели  бесіди та навчання на теми « Дорога від школи до дому», «Правила поведінки в автобусі під час перевезень». Названі заходи провели та оформили належним чином класні керівники  Семенова В.М.та Романець Г.В.

З метою профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму та навчання юних громадян правилам безпечної поведінки на вулицях і дорогах проводяться різні акції, конкурси: «Увага - діти!», «Пішохід», «Безпечне колесо», «Зелений вогник», «Перехрестя», а також різні огляди і змагання.

 У проведених конкурсах досягаються наступні цілі:

 * Профілактика дитячої бездоглядності та безпритульності;

 * Виховання законослухняних учасників дорожнього руху;

 * Пропаганда здорового способу життя.

 Завдання:

 * Вдосконалення робота з профілактики дитячої та підліткової безпритульності і бездоглядності, запобігання правопорушенням за участю дітей і підлітків;

 * Закріплення школярами знань правил дорожнього руху;

 * Залучення учнів до участі в пропаганді серед однолітків правил безпечної поведінки на вулицях та дорогах;

 * Залучення дітей та підлітків в загони юних інспекторів руху;

 * Залучення дітей та підлітків до систематичних занять фізичною культурою і спортом.

Під час перевірки результативності роботи з попередження дитячого дорожнього травматизму було проведено анкетування учнів.

Питання з правил дорожнього руху

 1. Де повинні рухатися пішоходи?

 2. Як правильно переходити дорогу?

 3. Як правильно переходити дорогу від зупинки, де зупинився автобус?

 4. Для чого служать ремені безпеки в автомобілі?

 5. З якого віку дозволено їздити на передньому сидінні легкового автомобіля?

 6. З якого віку можна керувати велосипедом по дорогах?

 Додатково до цих питань анкети нами були розроблені питання, що дозволяють виявити знання учнями правил дорожнього руху

Аналіз відповідей показав:

 · 72% дітей вважають, що знають правила дорожнього руху (ПДР), і лише 28% відповіли, що не знають, хоча без помилок не відповів ніхто;

 · 80% школярів дізнаються про ПДР тільки на уроках у школі, а 20% також від батьків;

 · Тільки 8% учнів припускають, що від незнання правил дорожнього руху страждає багато дітей;

 · 88% вважають, що правил дорожнього руху потрібно вивчати, а 12% не усвідомлюють значущість цих знань.

 Таким чином, результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність проведення роботи з профілактики дорожньо-транспортного дитячого травматизму.

Нами була проведена профілактична бесіда з батьками і водіями «Бережи свого пасажира».

 Батькам розповіли про дитячий травматизм на дорогах нашого міста. Батькам - водіям пояснили елементарні заходи безпеки при перевезенні улюблених чад і запропоновано тест, що дозволяє дізнатися, чи може дитина відчувати себе спокійно, відправляючись з батьками в подорож на машині  Наведемо деякі питання: який стиль управління ви застосовуєте, якщо в автомобілі дитина; чи стежите ви за тим, щоб дитина завжди пристібалася ременем безпеки; які додаткові запобіжні заходи ви використовуєте, щоб убезпечити дитину в автомобілі.

 Відповідати на запитання цієї анкети пропонувалося анонімно. Батькам пропонувалося самим проаналізувати свої відповіді, за тим кожен сам зміг проаналізувати свою відповідь і зробити висновки. Зверталася увага на те, що якщо дорога  дитина, то ставлення до безпеки вимагає серйозного коригування.

 Використовуючи методичні матеріали  нами при проведенні бесіди з батьками на тему «Безпечний маршрут до школи» ставилося завдання разом з дитиною пройти шлях від дому до школи. Проаналізувати його з точки зору безпеки і скласти на папері схему рекомендованого маршруту та опис до неї. Головне цей маршрут повинен бути не обов'язково найшвидшим, але обов'язково найбезпечнішим для дитини. Крок за кроком пройти по маршруту, пояснюючи синові чи доньці складність шляху. І чим молодший за віком дитина, тим конкретніше повинні бути приклади, ситуації, які обговорюються разом з ним. Тільки активну участь ваших дітей у конструюванні маршруту закладе в них міцне знання і принесе максимальну віддачу. Тільки постійне, конкретне, систематичне виховання безпечної поведінки на дорозі виробить у дитини культуру цієї поведінки. Спільні з дитиною зусилля зі складання схеми самого безпечного маршруту з дому до школи стали кращим доказом важливості цієї справи й любові до своєї дитини.

 Так само проведена бесіда з батьками на тему «Біг через дорогу - ворог. Особливо взимку! ». Натренований до автоматизму звичка допоможе дитині безпечно перейти дорогу одному, з приятелем, з ковзанами або лижами в руках. Вона міцно стане його охоронною грамотою. Перед батьками були поставлені завдання з навчання дітей:

 * Виробити у дітей стійкий навик при переході вулиці, продовжувати спостереження за дорогою в обидва боки, спочатку більше наліво, потім більше направо;

 * Показати, що користь переходу кроком - стійкість при русі, можна спокійно повертати голову вліво, вправо стільки разів, скільки потрібно за обстановкою і по ширині вулиці;

 * Взимку біг через дорогу небезпечний удвічі! Пояснити, що тільки спокійний перехід, тільки кроком, тільки гранична увага дорозі і рух по ній!

Також, не забуваючи про нові методи роботи, нами було проведено урок з використанням відеоапаратури. Показаний відеомультфільм за темою «Азбука дорожнього руху», Проведено відкритий урок на тему « Дорога, транспорт, пішохід ». Саме ж головне-це потрібно зацікавити дітей у вивченні безпечної поведінки на дорогах, використовуючи нові чи старі методи роботи, але вони повинні обов'язково викликати пізнавальний інтерес як до чогось невивченими, незвіданого. Потрібно показати найцікавіші сторони досліджуваного питання з урахуванням віку дітей.

 Рекомендації

 1. З метою профілактики дитячого травматизму на перервах з учнями школи першого ступеня необхідно організовувати рухливі ігри, які дозволять учням порухатися і відпочити в прийнятною і безпечній формі. Залучати до організації даних заходів старшокласників.

 2. Розробити бальну систему оцінки поведінки на перервах учнів школи другого ступеня. За порушення дисципліни, техніки безпеки учнями нараховувати або знімати бали з усього класу. У кінці кожної чверті проводити підбиття підсумків і нагороджувати клас, серед учнів якого не були відзначені порушення техніки безпеки.

 3. Стресові стани людини змушують його навмисне робити ризиковані дії, які, як він вважає, допоможуть зняти стрес. Отже, необхідно навчати учнів конструктивним навичкам зняття напруги та подолання стресу.

4.Педагогам з метою виховання в учнів якостей особистості безпечного типу необхідно використовувати на заняттях у класах, секціях «Юний рятувальник» та на уроках в традиційних класах такі методи і засоби:

 1. Ігрове моделювання або імітація різних проблемних ситуацій і відповідних дій у них.

  2. Інтенсивний метод контролю якості знань.

Контролюючі питання повинні бути одночасно й навчальними. На кожне питання пропонуються три варіанти відповідей, серед яких лише один правильний.

Слід дотримуватися певних умов укладання тестових завдань:

 - Питання формулювати чітко, конкретно, лаконічно і простими словами;

 - Питання повинні бути достатньо докладними;

 - Питання повинні розуміти таку відповідь, який не має декілька рівноправних тлумачень;

 - Питання і відповіді мають відповідати тим джерелам інформації, які застосовуються при вивченні курсу ОБЖ, так як в різних підручниках та навчальних посібниках можуть даватися різні формулювання тих чи інших понять;

 - Тексти відповідей не повинні сильно відрізнятися за кількістю слів у них, оскільки учні часто обирають найбільш багатослівний відповідь;

 - Відповіді не повинні бути явно правильними або, навпаки, абсурдними і очевидно неправильними;

 - Якщо відповіді обмежуються тільки цифровими даними, то бажано, щоб вони відрізнялися один від одного не менше, ніж у два рази.

 Дану технологію можна і потрібно використовувати і як методику навчання основам безпеки життєдіяльності.

 3. Аналіз реальних небезпечних і надзвичайних ситуацій.

4. У процесі виховання особистості безпеки типу не можна забувати про моральну готовність людини до виживання в небезпечних ситуаціях.

 Відомо, що будь-яка травма у дитини - це стрес (та ж травма!) для його батьків. Якщо ж дитина була травмована в школі, серйозним переживанням піддається педагог, на уроці якого стався травматизм, адміністрація, а часом і весь шкільний колектив. Крім того, відповідно до Закону України «Про освіту» освітній заклад несе у відповідальність за життя і здоров'я учнів, вихованців і працівників освітнього закладу під час освітнього процесу  

 Травмою (грец. trauma - пошкодження, поранення) називають порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій тканин чи органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом.

 Відповідно до виду впливу травми поділяють на:

 1. механічні (удари, переломи, рани та ін);

 2. теплові (опіки, обмороження, теплові удари);

 3. хімічні (хімічні опіки, гостре отруєння, ядуха);

 4.  електричні, комбіновані та ін (наприклад, спричинені будь-яким випромінюванням) [11, с. 38].

Щорічно проводиться аналіз причин нещасних випадків свідчить про те, що за останні чотири роки в їх структурі не відбулося жодних змін. Високим залишається рівень травматизму під час:

 - Перерв, у т.ч. час до початку і закінчення занять (заходи) від 46 до 51%;

 - Занять з фізичної культури від 20 до 17%; - екскурсій, походів, прогулянок, експедицій від 9,4 до 14%;

 - Навчальних та виховних занять за освітньою програмою від 8,7 до 7,9%;

 - Змагань, тренувань від 8,3 до 5,4%;

 - В інших місцях події нещасного випадку кількість постраждалих не перевищує 1 - 2% від загальної кількості травмованих.

 Абсолютна більшість травм - результат незадовільної організації навчально-виховного процесу, трудової і виробничої дисципліни, що нерідко є правовим нігілізмом і повсюдною зневагою виконання вимог охорони праці. У віковому аспекті найбільш «травмуються» є вік від 6 до 14 років, що пов'язано з підвищеною емоційністю і недостатньо розвиненою здатністю до самоконтролю. Найбільша кількість травм падає на критичні вікові періоди (3, 7, 11-12 років), коли діти стають примхливими, дратівливими, часто вступають в конфлікт з оточуючими, у них виникає негативне ставлення до того,що раніше виконували, що призводить до впертості і негативізму.

 Разом з тим, крім віку, існує ряд  особливостей, що повторюються під час травмування дітей. За даними - це діти, які мають високу схильність до ризику, рухово розгальмовані, збудливі, емоційно нестійкі, схильні до частих змін настрою, неадекватно ведуть себе в стресових ситуаціях. Як правило, такі діти не самокритичні, часто переоцінюють свої здібності та можливості.

 Аналіз джерел, присвячених вивченню травматизму, виявив деякі загальні показники схильності до небезпеки. За даними Г.К. Єрмакової (1981), до таких показників слід віднести в першу чергу емоційні якості і риси темпераменту. Схильності до  нещасних випадків сприяють низький рівень уваги (концентрація, розподіл і переключення), недостатня сенсомоторна координація, мала спостережливість (обачність), низька витривалість, а також надмірно висока (або низька) схильність до ризику. Більшість цих дітей мали з фізкультури оцінку «три».

 Для аналізу психофізіологічних особливостей травмованих дітей шкільного віку важливі частота повторних травм та їх взаємозв'язок з віком дитини. Найбільш високий відсоток  травм відзначається у дітей у віці від 7 до 10 років. Це, мабуть, пояснюється тим, що в перші роки навчання в школі діти менш пристосовані до нових умов, у тому числі до складних  фізичних вправ.

 Більшість вітчизняних дослідників вважають, що особистісні якості розвиваються і формуються в діяльності, під безпосереднім впливом соціального середовища. Тому показник захищеності людини або, навпаки, його схильності до небезпеки є не стільки вродженою рисою, скільки результатом розвитку  особистісних якостей.

 З точки зору В.П. Немсадзе, ситуації, в яких діти отримують травми, залишаються незмінними, тому можна назвати кілька десятків типових ситуацій, що призводять до найбільш важкої травми. Необхідно всю роботу організувати так, щоб у цілого покоління людей був вироблений стійкий стереотип поведінки в таких ситуаціях, займатися профілактикою головним чином тих видів травм, які призводять до найбільш тяжких наслідків, і лише тих механізмів, які є найбільш типовими .

Причинами травм можуть бути порушення правил та інструкцій з безпеки, небажання виконувати вимоги безпеки, нездатність їх виконати. В основі цих причин травматизму лежать психологічні причини.

 Психологічні причини виникнення небезпечних ситуацій можна підрозділити на кілька типів:

 1.Порушення мотиваційній частині дій людини, яке проявляється в небажанні дії, забезпечує безпеку. Ці порушення виникають, якщо людина недооцінює небезпеку, схильний до ризику, критично ставиться до технічних рекомендацій, що забезпечує безпеку. Причини цих порушень діють, як правило, протягом тривалого часу або постійно, якщо не вжити спеціальних заходів для їх усунення.

 2. Порушення мотиваційної частини дій можуть мати тимчасовий характер, пов'язаний, наприклад, з станом депресії чи алкогольного сп'яніння.

 3. Порушення орієнтовної частини дій людини, яке проявляється в незнанні норм і способів забезпечення безпеки, правил експлуатації устаткування.

 4. Порушення виконавської частини дій людини, яка виявляється у невиконанні правил та інструкцій з безпеки через невідповідність психофізичних можливостей людини (недостатня координація руху і швидкість рухових реакцій, поганий зір, невідповідність зростання габаритах устаткування і т. д.) вимогам даної роботи.

 Такий підрозділ психофізіологічних (психофізичних) причин дозволяє окреслити основні способи їх усунення.

 Для усунення причин мотиваційної частини необхідно здійснювати пропаганду, виховання і освіту в галузі безпеки.

 Для усунення причин орієнтаційної  частини - навчання, вироблення навичок і прийомів безпечних дій.

 У чималій мірі психологічною причиною підвищеного травматизму є та обставина, що в молодому віці люди схильні до недооцінки небезпеки, підвищеному ризику, необдуманих вчинків.

 Однак, незважаючи на різноманітність психологічних причин, слід акцентувати увагу на причинах усвідомленого порушення правил безпеки.

 Економія сил - властиве людині бажання досягати мети з найменшою витратою сил, енергії.

 Економія часу - прагнення швидше виконати доручену роботу, а зекономлений час використати в особистих цілях.

 Безкарність (економічна та адміністративна) порушень вимог і правил безпеки з боку керівництва.

 Безкарність (фізична та соціальна) - відсутність у працівника травм протягом тривалого часу і засудження порушень правил безпеки з боку інших членів трудового колективу призводить до усвідомленого зневажливому ставленню до небезпеки.

 Самоствердження в очах оточуючих, бажання подобатися їм змушують людину нехтувати небезпекою і навіть хизуватися цим. Такі розхожі фрази, як «ризик - благородна справа», «хто не ризикує, той не живе», «хто не ризикує, той не п'є шампанського» сприяють зневажливому ставленню до небезпек.

 Прагнення наслідувати групові  інтереси  і норми. Це відбувається, якщо в класному колективі порушення правил безпеки заохочується.

 Орієнтація на ідеали, причому ідеалами можуть бути і порушники вимог безпеки.

 Звичка працювати з порушеннями, яка може бути придбана людиною поза школою.

 Самоствердження у власних очах, як правило, характерне для невпевнених у собі людей.

 Переоцінка власного досвіду призводить до того, що людина нехтує правилами безпеки в надії, що досвід допоможе йому швидко вжити заходів для запобігання аварії та нещасного випадку, залишити небезпечну зону.

 Стресові стани людини змушують його навмисне робити ризиковані дії, які, як він вважає, допоможуть зняти стрес. Людиною в такі моменти більшою мірою рухають емоції, а не розум.

 Схильність до ризику, потреба ризику характерна психологічної структурі деяких людей. Вони відчувають задоволення від почуття ризику.

 Перераховані психологічні причини травматизму повинні враховуватися при розробці організаційних заходів з попередження дитячого травматизму

Враховуючи вище сказане, адміністрацією школи розроблені наступні заходи.

Заходи щодо збереження здоров’я та життя учнiв, попередження усiх видiв дитячого травматизму у 2012 - 2013   навчальному році

1. Забезпечити пiдготовку школи, кабiнетiв, майстерень, спортзалу до початку нового навчального року.

2. Постiйно проводити iнструктаж з усiма працiвниками школи з техніки безпеки, санiтарiї, гiгiєни.

3. Добиватися виконання всiма працiвниками школи та учнями правил з технiки безпеки, нормативних документiв з охорони працi, протипожежної безпеки, виробничої санiтарiї, з охорони життя.

4. У шкiльних майстернях i навчальних кабiнетах фiзики, хiмiї, iнформатики, бiологiї, спортзалi мати iнструкцiї, журнали i розробленi заходи з технiки безпеки i протипожежної безпеки.

5. Контролювати режим вологого прибирання, освiтлення i провiтрювання шкiльних примiщень.

6. Органiзувати в кожному навчальному кабiнетi, майстернях господарськi куточки з iнвентарем для прибирання примiщення. Iнвентар промаркувати.

7. Постiйно проводити профiлактичнi медогляди учнiв, виявити учнiв, якi мають вiдхилення у здоров’ї, з метою створення їм нормальних умов для працi, розподiл учнiв за групами фiзпiдготовки.

8. Допомагати медперсоналу в проведеннi обстежень учнiв i щеплень.

9. Органiзувати вивчення правил поведiнки у разi знаходження ВНП (вибухонебезпечних предметів), правил дорожнього руху, безпечного користування газом, протипожежної безпеки, бесiди попереджувального характеру.

10. Проводити бесiди з питань санiтарiї, особистої гiгiєни, статевого виховання, з профiлактики iнфекцiйних захворювань.

11. Зважаючи на медичнi приписи, правильно здiйснювати вiдбiр дітей для занять фiзичною культурою. Заняття в цих групах проводити пiд контролем медичного персоналу.

12. Постiйно проводити зустрiчi учнiв з працiвниками ДАЇ та управлiння у справах неповнолiтнiх щодо недопущення дитячого травматизму.

13. Проводити бесiди з профiлактики усiх видiв дитячого травматизму.

14. Постiйно проводити iндивiдуальнi бесiди з учнями девiантної поведiнки з беззаперечного виконання правил дорожнього руху i попередження усiх видiв дитячого травматизму.

15. Органiзувати роботу загону ЮIР i ДЮП з учнями.

16. Проводити наради-iнструктажi класних керiвникiв про роботу щодо попередження дитячого травматизму.

17. Органiзувати проведения бесiд лiкаря-нарколога з учнями 8—11 класiв про шкiдливiсть вживання алкоголю, наркотикiв, токсичних речовин та палiння.

18. Контролювати виконання правил ТБ пiд час роботи учнiв на суботниках та недiльниках.

19. Систематично проводити обстеження житлово-побутових умов сiмей в яких батьки схильнi до вживання алкоголю. За потреби вилучати неповнолiтнiх дiтей з таких сiмей з подальшим влаштуванням в iнтернатнi заклади.

20. Провести тиждень безпеки руху.

21. Провести єдиний урок безпеки руху.

22. Вiдповiдно до нормативних документiв своєчасно розглядати випадки травмування дiтей та повiдомляти про них управлiння освiти.

23. Вести документацiю з питання дитячого травматизму.

24. Органiзувати роботу щодо запобiгання випадкiв дитячого травматизму з дiтьми, якi навчаються вдома.

25. Створити куточки з питання дитячого травматизму в кожнiй класнiй кiмнатi.

26. Поновити наочну агiтацiю з питання дитячого травматизму.

27. Залучати фахiвцiв для роботи з попередження дитячого травматизму.

28. Провести мiсячник «Увага! Дiти на дорогах».

29. Провести «День знань з пожежної безпеки».

30. Шкiльний тиждень пожежної безпеки (за окремим планом).

31. Провести огляд дружин юних пожежникiв.

32. Взяти участь у районному оглядi дружин пожежникiв.

33. Провести тиждень безпеки руху (за окремим планом).

34. Взяти участь в районному оглядi загонiв юних iнспекторiв руху.

35. Провести шкiльнi конкурси учнiвських творiв, малюнків, газет щодо попередження усiх видiв дитячого травматизму.

36. Провести шкiльний конкурс-вiкторину «Увага! Ялинка!».

37. Органiзувати вiдвiдування учнями пожежно-технiчної виставки.

38. Інформувати батькiв про факти травмування дiтей, причини виникнення пожеж, дорожньо-транспортних пригод та iнших нещасних випадкiв.

39. Проводити просвiтницьку роботу з батьками з питань основ безпеки життєдiяльностi, захисту дiтей вiд будь-яких форм фiзичного або психiчного насильства.

На підставі вищесказаного

НАКАЗУЮ:

1.      Вказати вчителям -  предметникам Стародубцевій Г.О.,  Кучмі  В.В., Дробот І.В на низький рівень виконавської дисципліни.

1.Класним керівникам, вихователю ГПД:

1.1. Підвищити персональну відповідальність за проведення профілактичних бесід з дітьми

                                                Постійно.

1.2 Залучати учнів до масових заходів, спрямованих на попередження дитячого травматизму Постійно

1.3.Інформувати адміністрацію школи про травмування учнів під час навчально-виховного процесу та в побуті, надавати відповідні документи для розслідування нещасних випадків.

                                      Протягом дня.

1.4. Робити відповідні записи у класному журналі та у журналах інструктажів встановленого зразка під час проведення бесід та інструктажів з учнями.

                                     На момент проведення.

2. Вчителю «Основ здоров'я» Лопошинській О.В., вчителям початкових класів:

2.1.Посилити практичну спрямованість уроків основ здоров'я.

                                          Постійно

2.2.Систематично організовувати екскурсії учнів до пожежної частини м. Апостолове.

2.3. Спланувати позакласні заходи з основ здоров'я.

3. Вчителю фізкультури Романцю Г.В., вчителям початкових класів:

3.1. Посилити відповідальність за проведення попереджувальної роботи з травматизму під час уроків фізкультури.

                                           Постійно

3.2. Негайно повідомляти адміністрацію про випадки травмування на уроці.

Директор школи                              С.С.Капітонова