Методична робота в Широчанському НВК організована і проводиться на аналітично-діагностичній основі,спрямована на підвищення професійного та загальнокультурного рівнів педагогічних працівників, розвиток їхніх рефлексивних навичок, креативності,переорієнтацію навчально-виховного процесу із сфери академічних досягнень учнів на особистість вихованця, з пасивних форм навчання і виховання на активну творчу працю, і, як наслідок, - на забезпечення якісних освітніх послуг, збереження життя і здоров’я учнів.

Науково-методична робота має системний характер, включає різноманітні форми і методи, органічно пов’язана з діяльністю інших ланок шкільної системи і забезпечує професійне зростання педагогічних працівників, підвищення їхньої психолого-педагогічної та загальної культури, розуміння життєвої необхідності здійснення особистісно зорієнтованого, компетентістного підходів в навчально-виховному процесі, використання технології продуктивного навчання, створення умов для особистісного зростання всіх учасників навчально-виховного процесу, їхньої самоактуалізації, самовдосконалення, самореалізації.

Координує методичну роботу методична рада (голова–заступник директора з НВР Вергун О.В.), на засіданнях якої розглядаються питання організації методичної роботи, функціонування структурних підрозділів, методичного забезпечення роботи за певними напрямками, її результативності.

Зростанню професійного рівня педагогічних працівників сприяє обговорення питань на засіданнях педагогічної ради школи, які проходять із використанням активних форм роботи.

На психолого-педагогічних семінарах переважають активні форми роботи (моделювання, творчі проекти, тренінги), опрацьовуються питання, які сприяють підвищенню психолого-педагогічної, загальної культури педагогічних працівників, забезпечують формування відповідних компетенцій.

В системі проводяться інструктивно-методичні наради при заступникові директора з навчально-виховної роботи, на яких розглядаються питання організації навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності, здійснення компетентнісного підходу, використання тестових технологій, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів, державної підсумкової атестації.

Вагома частина методичної роботи здійснюється у шкільних методичних об’єднаннях: вчителів природничо-математичного циклу (керівник Єрошова І.М., І категорія), суспільно-гуманітарного (керівник Лопошинська О.В., категорія перша), вчителів початкових класів (керівник Шабельник Н.О., категорія вища), класних керівників (керівник Семенова В.М., перша категорія).

На засіданнях ШМО вивчаються чинні документи, що визначають роботу педагогічних працівників , обговорюються питання підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу в сучасних умовах, використання сучасних освітніх технологій; переважають активні форми роботи, що сприяють професійному зростанню педагогічних працівників.

В школі функціонує методичний кабінет – творча лабораторія для інноваційного зростання. Поповнення науково-методичною літературою для методичного кабінету та бібліотеки школи відбувається відповідно до бюджетних коштів та за кошти педагогів.

ГОТУЄМОСЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

Педагогічна рада - жовтень 2016

Педагогічна рада – дискусія :

„ Педагогічна майстерність і особисте зростання педагога,їх роль в підвищенні рівня якості навчання і виховання в школі в умовах соціалізації навчально-виховного процесу”

Порядок денний:

1. Сучасний учитель на шляху до вдосконалення (Романець Н.І.)

2. Від чого залежить педагогічна діяльність молодого вчителя? (Саєнко К.В.)

3. В чому полягає педагогічна майстерність? (Вергун О.В.)

4. Роль учителя у підвищенні якості уроку (Капітонова С.С.)

5. Педагогічна техніка (Шабельник Н.О.)

6. Самоосвіта вчителя – запорука педагогічної творчості (Лопошинська О.В.)

Всім вчителям бути готовими до обговорення наступних питань:

1. Що таке педагогічна майстерність?

2. Який він педагог – майстер?

3. Чи можна навчитися педагогічної майстерності?

4. Досвідчений учитель і педагог майстер – це одне й те саме ?

Інформація для роздумів

Ви – керівник. У школі є вакансія вчителя. Які кваліфікаційні вимоги для бажаючих працювати ви б висун

Педагогічна рада (Слайд 1)

«Учителем школа стоїть» - воістину правдиві слова. І дискутувати, хто в навчальному закладі головніший – учитель чи учень – немає сенсу, бо без них не існуватиме школа.

Про вчителів складають вірші, поеми, оди, а ми сьогодні спробуємо створити портрет учителя, до якого кожен з нас хотів би привести свою дитину чи онука, а можливо й порадив це зробити своїм найкращим друзям.

Хай би яким не було життя школи, вона має бути продуктивною, бо ставши вчителями, мусимо зробити так, щоб наша праця не була марною.

Щоб зрозуміти, які аспекти є необхідними для того, щоб опанувати педагогічне мистецтво ми і проводимо сьогодні педагогічну раду на тему «Педагогічна майстерність і особисте зростання педагога,їх роль в підвищенні рівня якості навчання і виховання в школі в умовах соціалізації навчально-виховного процесу».

(Слайд 2) Девіз: «До хорошого уроку вчитель готується все життя»

В. Сухомлиський

(Слайд 3)

Порядок денний:

1. Сучасний учитель на шляху до вдосконалення (Романець Н.І.)

2. Від чого залежить педагогічна діяльність молодого вчителя? (Саєнко К.В.)

3. В чому полягає педагогічна майстерність? (Вергун О.В.)

4. Роль учителя у підвищенні якості уроку (Капітонова С.С.)

5. Педагогічна техніка (Шабельник Н.О.)

6. Самоосвіта вчителя – запорука педагогічної творчості (Лопошинська О.В.)

(Слайд 4) Всім вчителям бути готовими до обговорення наступних питань:

5. Що таке педагогічна майстерність?

6. Який він педагог – майстер?

7. Чи можна навчитися педагогічної майстерності?

8. Досвідчений учитель і педагог майстер – це одне й те саме ?

(Слайд 5 ) Інформація для роздуму.

Ви – керівник. У школі є вакансія вчителя. Які кваліфікаційні вимоги для бажаючих працювати ви б висунули?

(Слайд 6 ) Мета: Налаштувати педагогів на плідну, творчу роботу , до розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника НВК, сформувати готовність поділитися своїми знахідками з колегами, сприяти підвищенню рівня методичної та фахової майстерності кожного педагога.

(Слайд 7 ) Урок!Ти живеш у моєму серці, в моїй голові.

Я тебе обдумую, планую, проводжу!

Урок! Ти казковий метелик, якого необхідно

добре розглянути.

Урок! Ти посланець майбутнього – мудрість,

оскільки коли ти в класі, то наші думки розширюються,

прискорюються, ти швидкісна дорога, єдина вірна,

яка веде кожного з нас до людяності, до своєї особистості.

Я, учитель, вклоняюсь уроку, твоїй могутності, твоєму

серцю,твоїй душі.

Ш. Амонашвілі.

Життя – це дійовий процес, який вимагає від молодих людини освоєння світу, серед якого вона існує. Але освоєння світу – це не виконання вправи за зразком, це неперервна творчість, постійне розв’язування нестандартних задач. Тому окреслюється важлива система освіти: створення сприятливих умов для розвитку творчого мислення й здібностей дітей. Існують різні шляхи реалізації творчого потенціалу учнів: гуртки, участь у різних конкурсах, МАН, олімпіадах…. Але все починається зі шкільних уроків та із зусиль шкільного вчителя. Урок це – початок всього процесу формування , перша ланка системи освіти. Хочу запропонувати до вашої уваги схему діяльності вчителя, що розвиває творчість учнів.
(Слайд 8)

У Р О К

Індивідуальні - консультації, олімпіади

Районні конференції, районні та обласні олімпіади, творчі об’єднання,міжнародні конкурси, клуби, гуртки, факультативи

Елементарна - проекти,

Дослідницька - Діяльність МАН

Розвиваюча - творчі справи

Позакласна робота - конкурси

Як бачимо, ключовим у цьому процесі є урок, бо на ньому відбувається найголовніше: навчання, формування ідеалу, виявлення здібностей дитини та спрямування їх розвитку. У цій схемі відстежується шлях від камерної роботи з учнями (урок, індивідуальне заняття) до форм широкої публічної діяльності (змагання – конкурси – олімпіади, участь в добровільних і мобільних публічних об’єднаннях учнів – клуби, гуртки, центри обдарованої молоді тощо). У цій схемі урок названо ключовим у процесі такої діяльності. І це так і є, бо саме на уроці відбувається все найголовніше: йде навчання, в процесі якого виявляються й розвиваються здібності дитини, виховується ціннісний ідеал, прищеплюється прагнення до самостійного пошуку. Саме на уроках дитина отримує й важливі компетентності, без яких ніяка дослідницька, творча робота не відбудеться. Серед них однією з найвагоміших є самоосвітня компетентність, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед будь-якою новою роботою, уміння само організовуватися, планувати свою діяльність, обирати власні шляхи вирішення проблем й давати об’єктивні самооцінку своїм здобуткам. Під час якогось дослідження людині доводиться самотужки здобувати інформацію, виділяти з неї найважливіше, опановувати нові знання, застосовувати їх практично, зіставляти, аналізувати, вибудовувати якісь абсолютно нові моделі й використовувати вже створене кимось раніше. І ще повинен здійснювати постійний самоконтроль, без якого можна втратити відчуття реальності, часу, чим погубити свою роботу. Такі вміння й забезпечує самоосвітня компетентність, уже майже сформована всім процесом навчання. На уроках же відбувається й перше виявлення творчого потенціалу дитини, народжується її зацікавленість у предметі. Наприклад, якщо вчитель постійно пропонує учням завдання, спрямовані на розвиток мисленнєвої діяльності, які вимагають оволодіння операціями аналізу та синтезу, абстрагування, систематизації, то таким чином він забезпечує поштовхи в розвитку творчих здібностей, розбурхують допитливість, налаштовують на пошук незвичайного у звичайному. Саме на уроках наші діти проводять перші міні-дослідження самостійно чи в групі, і це теж готує до майбутньої самостійної роботи. На уроці ж розвиваються навички самоконтролю через ситуації само оцінювання та взаємооцінювання. Домашні завдання стимулюють до роботи з різними джерелами інформації (наприклад, під час підготовки доповіді на конференцію чи семінар, під час написання рефератів). На питанні домашнього завдання я хочу зупинитися більш детально. Не секрет, що сьогодні багато педагогів-практиків відчувають труднощі у питаннях, пов’язаних з домашнім завданням. Проблема домашнього завдання хвилює учнів, вчителів, батьків. Часто воно стає темою дискусій, батьківських зборів, педагогічних конференцій та нарад. У цьому немає нічого дивного. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти досить актуальним залишається питання щодо місця та значення домашнього завдання в навчальному процесі. Не викликає сумнівів, що виконання домашніх завдань є невід’ємною частиною навчального процесу. Але в методичній літературі цьому питанню приділяється недостатньо уваги. Домашнє завдання - це стара проблема, яка потребує нового рішення. Існують різні точки зору щодо місця та значення домашнього завдання в процесі навчання. Наведу деякі з них: (Слайд 9)

Домашнє завдання – це продовження роботи, розпочатої на уроці;
Це закріплення матеріалу, який вивчався на уроці;
Повинно мати випереджувальний характер;
Повинно виконуватись з використанням додаткових джерел;
Це один з різновидів організації позашкільного часу учнів;
Повинно мати на меті розвиток творчих здібностей учнів;
Не повинно бути обов’язковим.

Домашнє завдання тісно пов’язане з роботою на уроці і веде до розвитку самостійності учнів, їх творчого мислення. Воно повинне органічно витікати з уроку, продовжувати його, давати поштовх до вивчення нової теми. Розмір його повинне бути мінімальним, щоб не відштовхнути учня. Треба планувати кожний пункт завдання, знати його призначення та необхідність. Домашнє завдання повинно розвивати особистість учня. Немає необхідності задавати те, що досягнуто на уроці. Якщо виникає така потреба, то це означає, що вчитель не продумав урок до кінця. Для того, що обґрунтувати необхідність домашнього завдання з педагогічної точки зору, необхідно виявити зв’язок між різними видами діяльності. Тому домашнє завдання повинно сприяти особистісному розвитку учня. У діяльності особистість проявляє і розвиває себе в єдності всіх своїх сторін. Але не кожний вид діяльності впливає на розвиток особистості. Домашнє завдання іноді розраховано на вивчення параграфа підручника та на відповідь на запитання після нього. Якщо учень уважно і старанно працював на уроці, то йому це не потрібно і не цікаво. Погано продуманий і підготовлений урок вимагає від учителя перенесення частини матеріалу для самостійного вивчення вдома. Але це завдання не витікає з ходу уроку, воно може бути важким і незрозумілим для дітей, може привести до перевантаження учнів та відбити інтерес до навчання. Учитель повинен чітко знати, яку мету він переслідує, коли дає домашнє завдання. Домашнє завдання повинно бути мотивованим. Учень чітко повинен знати, для чого він виконує цю роботу. Щоб обґрунтувати необхідність домашнього завдання, треба: (Слайд 10)

Виявити якості особистості, розвиток яких виконує завдання;
Довести, що це необхідно знати для подальшого вивчення теми чи закріплення, для вивчення нової теми чи для виконання якоїсь іншої роботи;
Пояснити, чому не можна виконати цього завдання на уроці, а необхідно опрацювати вдома.
Проблему домашнього завдання можна і треба вирішувати лише з позиції системного підходу до неї: (Слайд 11)
Домашні завдання повинні ретельно мотивуватися;
Мета, з якою задається домашнє завдання, повинна відповідати меті і завданням уроку;
Матеріал домашнього завдання повинен бути переважно диференційованим, враховуючи особисті здібності кожного учня;
Хід виконання домашнього завдання повинен коментуватися вчителем, а також обов’язково перевірятися.

Більша частина вчителів вважає, що завдання додому необхідне. Воно може виконувати наступні функції: (Слайд 12)

Запам’ятовування і тренування;
Застосування матеріалу в нестандартних ситуаціях;
Контроль за вивченим матеріалом;
Самоконтроль;
Систематизація;
Самостійне ознайомлення з новим матеріалом;
Випереджувальне вивчення теми.

Домашнє завдання повністю повинно витікати з уроку. Але ми знаємо, що учні на уроці працюють по-різному. Тому, в ідеалі, кожний повинен отримати своє індивідуальне завдання додому. На жаль, це неможливо. Тому вчитель повинен розбити домашнє завдання на рівні складності. Кожен учень повинен обрати те завдання, яке йому під силу. Обов’язковим його елементом повинно бути творче завдання. Але треба пам’ятати, що завдання творчого характеру передбачають певний відрізок часу його виконання.

Роблячи висновки, хочу запропонувати деякі рекомендації з питання домашнього завдання: (Слайд 13)

Необхідно ретельно обмірковувати зміст і мотивувати домашнє завдання;
Потрібно обмірковувати й урізноманітнювати перевірку домашнього завдання;
Слід дотримуватись існуючих норм домашнього завдання;
Варто підвищувати ефективність уроку, і це надасть можливість зменшувати домашнє завдання;
Потрібно використовувати диференційований підхід до змісту домашнього завдання.

Особливе значення має обсяг роботи вдома. Якщо обсяг великий, то це викликає перевантаження учня. Для учня існує кілька виходів з цієї ситуації: ( Слайд 14)

Не вчити зовсім;
Вивчити поверхово, продивитися матеріал;
Вивчити все, але скоротити час на відпочинок.
Подумайте, що вибере учень.

Ми багато говорили з вами про активні та інтерактивні методи навчання, всі ви прекрасно розумієте перевагу інтерактивних уроків. Але хочу нагадати вам про те, що суть ідеї Національної Доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті полягає в тому ,щоб учень незалежно від природних здібностей почувався особистістю, яка вільно реалізує свої схильності та здібності, здатна самостійно мислити, творчо розв’язувати нестандартні завдання.

І оскільки майбутні працівники визрівають саме завдяки шкільній буденній роботі на уроках пам’ятайте: (Слайд 15)

Посредственний учитель – излагает.

Хороший учитель – объясняет.

Выдающийся учитель – показывает.

Великий учитель – вдохновляет.

(Слайд 16) Анкета

1. Місце та роль домашнього завдання в процесі навчання.

2. Чи необхідне на вашу думку домашнє завдання ?(якщо необхідне, то обґрунтуйте).

3. Як ви вирішуєте проблему домашнього завдання?

4. Які на вашу думку функції виконує домашнє завдання?

5. Ваше ставлення до індивідуального домашнього завдання.

(Слайд 17) В рамках підготовки до педради було проведено наступну роботу:

- відкриті уроки дали вчителі НВК;

- проведено тестування педагогічних працівників «Вивчення творчого потенціалу»;

- вчителі з різним стажем роботи підготувалися для виступу;

- кожен продумав відповіді на запропоновані до обговорення питання.

Оскільки наша педрада буде нетрадиційною, то під час її перебігу ми і будемо коротко обговорювати відвідані уроки, аналізувати тести, робити висновки і узагальнення.

Розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників – одна з найактуальніших проблем, яка стоїть сьогодні перед освітою, оскільки для сучасної школи потрібні висококваліфіковані педагоги, які володіють глибокими педагогічними знаннями і які здатні працювати в нових умовах.

Система професійної підготовки учителя являє собою цілісний процес, у структурі якого особливе місце займає спільна творча діяльність досвідчених педагогів та молодих вчителів. Практика роботи свідчить, що процес адаптації молодих вчителів значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку вони отримують від досвідчених колег. З іншого боку їх спільна діяльність – є досить перспективною і продуктивною формою удосконалення професійної майстерності як перших так і других.

(Слайд 18) Отже, сьогодні в нас будуть працювати три групи педагогічних працівників :

І – стаж роботи до 10 років;

ІІ – стаж роботи від 10 до 20 років

ІІІ – стаж більше 20 років

(Слайд 19) Завдання 1. «Напиши оголошення»

Вам буде запропоновано дописати оголошення на тему: «У школі є вакансія вчителя. Кваліфікаційні вимоги…» Вам 5 хвилин , після чого кожна група зробить презентацію своєї роботи. (лунає музика)

(Аналіз написаних оголошень.)

Учитель прийшов у школу. Але диплом про закінчення педагогічного ВНЗ – не гарантує фахової компетентності. Це лише документ, що дозволяє долучитися до великої справи навчання і виховання.

Перший рівень оволодіння професією – адаптація до роботи, ознайомлення з технологіями навчально – виховного процесу. На цьому етапі втілюються і трансформуються здебільшого теоретичні знання.

(Слайд 20) В. Сухомлинський зазначав, що необхідно «зробити кожного вчителя вдумливим, допитливим дослідником», озброїти методом самоаналізу, допомоги не лише осягнути професію учителя, а й створити індивідуальну творчу лабораторію, забезпечити сприятливі умови для творчої самореалізації.

Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Як йому зорієнтуватися в школі? У кого про що запитати?

Процес адаптації молодого педагога до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги від досвідчених вчителів – наставників. Дуже важливо, щоб творчий досвід, сміливість у пошуках нових технологій фахівець – початківець здобув саме в перші роки своєї педагогічної діяльності.

(Слайд 21) «Справжнім учителем – вихователем можна стати вже після кількох років роботи в хорошому творчому колективі», - писав А.Макаренко.

(Слайд 22) То ж яка траєкторія зростання наших молодих колег.

Слово Саєнко К.В. (виступає молодий педагог Саєнко К.В.)

Наші молоді вчителі відвідували уроки у більш досвідчених своїх колег. Тож чому вони навчилися?

Отже, педагогічний колектив – це друга школа молодого вчителя, школа формування його майстерності, творчої індивідуальності. Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого вчителя, допомагає йому працювати в тісному контакті з досвідченими педагогами школи, за якого передача останніми знань, умінь і навичок професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найефективнішим.

Поступово молоді вчителі переходять до складу вчителів, що мають невеликий досвід педагогічної роботи, проте вже вміють проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес. При цьому наполегливий педагог навчається так званої педагогічної майстерності.

(Слайд 23) В оволодінні педагогічною майстерністю можна визначити чотири рівня:

Елементарний рівень. Він полягає в тому, що у вчителя наявні лише окремі риси професіоналізму. Найчастіше – це оволодіння знаннями для виконання педагогічної дії, елементарні поняття про володіння предметом викладання.

Базовий рівень. Стосунки з учнями та колегами розвиваються на позитивній основі, він добре засвоїв предмет викладання, методично правильно організовує навчально-виховний процес на уроці.

Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їхньою високою якістю. Учитель самостійно планує та організовує свою діяльність на тривалий час, маючи головним завданням розвиток особистості учнів.

Творчий рівень. Характеризується ініціативністю й творчим підходом до організації професійної діяльності. Сформовано індивідуальний стиль роботи з учнями.

Існує кілька підходів до визначення педагогічної майстерності та її складових. Найбільш вдалим, на мій погляд є наступний:

(Слайд 24) Педагогічна майстерність – це найкращий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що за відведений час педагог досягає оптимальних результатів.

Основу ж педагогічної майстерності має становити педагогічна культура. Про що К.Ушинський сказав : „ У навчанні та вихованні все має ґрунтуватися на особистості педагога. Ніякі статути, ніякі програми, ніякий штучний організм... не може заступити особистість... тільки характером можна формувати характер”

( Слайд 25) Які ж особистісні риси повинен мати педагог, щоб успішно займатися педагогічною діяльністю? Це насамперед :

- внутрішнє натхнення, міцне бажання займатися педагогічною діяльністю;

- захоплення педагогічною діяльністю та намагання досягти в ній істотних результатів;

- любов до дітей;

- різноманітні форми психологічної взаємодії педагога з учнями як під час занять, так і поза ними;

- педагогічна творчість ( джерело ініціативи, активності, натхнення ).

А зараз проведемо «мозкову атаку». (кожна група отримує запитання і працює протягом 2 – х хвилин) Лунає музика

(Слайд 26) Завдання 2 (мозкова атака) (робота в групах):

1. Який він педагог – майстер?

2. Чи можна навчитися педагогічної майстерності?

3. Досвідчений учитель і педагог майстер – це одне й те саме ?

(Слайд 27) А зараз я надаю слово Вергун О.В.

В чому полягає педагогічна майстерність?( виступ Вергун О.В.)

Сучасний урок - це далеко не одноманітна та єдина структурно - змістова схема. Тому кожний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найсприятливіші, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок – те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості. Урок – це логічно закінчений, обмежений рамками відрізок навчально - виховного процесу. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його педагогічної майстерності.

Якою ж має бути роль учителя у підвищенні якості сучасного уроку? Отже, урок очима досвідченого , творчо працюючого вчителя нашої школи Капітонової С.С.

(Слайд 28)

Роль учителя у підвищенні якості сучасного урока.( виступ Капітонової С.С.)

Педагогічна техніка – найголовніша складова педагогічної майстерності вчителя. Це відповідь на чисельні запитання „як?” То ж як?

Відповідь на це запитання нам дасть вчитель нашої школи, якому найближчим є слово «техніка», Шабельник Н.О.

(Слайд 29)

Педагогічна техніка( виступ Шабельник Н.О.)

(Слайд 30) Завдання 3 «Аналізуємо»

А зараз дозвольте проаналізувати результати тесту «Вивчення творчого потенціалу».Це ваше, об’єктивне бачення свого творчого потенціалу.

(Слайд 31) Вивчення творчого потенціалу

І. Чи вважаєте ви, що ваші певні дії поліпшують навчально-виховний процес?

Так –

Ні –

За сприятливих умов –

Певною мірою –

2. Якщо вас якась ідея захоплює, то ви думаєте про неї:

Незалежно від умов її втілення –

Домагаєтесь її втілення за будь – яких умов –

3. Коли ви захищаєте якусь ідею, то:

Ви можете відмовитись від неї –

Аргументи опонентів для вас переконливі –

Залишаєтесь при своїй думці, які б аргументи не вислухали –

4. Як ви оцінюєте себе з позицій педагогічної творчості?

Високий рівень –

Середній рівень –

Достатній -

Низький рівень –

5. Які умови необхідні для творчої діяльності вчителя, можна було б створити в нашій школі?

Всі умови –

Більше комп’ютерів –

Гуртки –

Не визначились -

7. Чи вірите ви в свої творчі здібності? Якщо так, то як ви плануєте реалізувати найближчим часом?

Вірю –

Не вірю –

Для підвищення рівня творчої діяльності вчителів може проводиться певна робота, а саме: (Слайд 32)

- інструктивно – методичні консультації і наради;

- співбесіди з вчителями, після відвіданих уроків;

- презентації педагогічних новинок;

- психолого-педагогічні семінари;

- круглі столи;

- творчі майстерні;

- узагальнення педагогічного досвіду ( створення портфоліо вчителя);

- захист конспектів уроків;

- майстер – класи;

- публікації методичних знахідок;

- Тижні педагогічної майстерності( відвідування відкритих уроків);

- школа молодого вчителя;

- створення спільних учительсько-учнівських проектів тощо.

Проте саме здатність до самоосвіти є однією з найнеобхідніших умов успішного професійного зростання педагога з будь – яким стажем роботи. Про це стверджував і

(Слайд 33) В.Сухомлинський: « Удосконалення педагогічної майстерності – це передусім самоосвіта. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота». Завдяки правильній організації самоосвітньої діяльності постійно вдосконалюється професійна майстерність вчителя, і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків , колег. Творчий учитель сам створює особистий імідж.

(Слайд 34) «Знати завтра більше, ніж я знаю сьогодні” - має бути девізом кожного вчителя.

(Слайд 35)

Самоосвіта вчителя – запорука педагогічної творчості .

Я надаю слово Лопошинській О.В.( виступ Лопошинської О.В.)

(Слайд 36) За словами К. Ушинського: „ Вчитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель”. Саме з роботи над самим собою і починається педагогічна майстерність вчителя. І в цьому, я впевнена, нам допомагають наші учні. Скільки б ми не говорили, що для нас не важлива їх думка, проте кожен, не байдужий до своєї роботи педагог, хоче її знати.

То ж, наші вчителі очима наших учнів.

На думку учнів нашої школи:

1. Добре володіють навчальним матеріалом:_____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чітко і доступно вміють пояснити:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Стриманий, вміє володіти собою:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Об’єктивно оцінює знання:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Має авторитет серед учнів:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Вміє підтримувати дисципліну на уроці:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Використовує наочність, комп’ютер, різні види діяльності:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Може пожартувати, покращити настрій:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. На уроках створена доброзичлива, робоча атмосфера:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(Слайд 37) Завдання 4. І на завершення пропоную вправу: «Портрет на згадку»

(кожен на аркуші записує своє прізвище і передає по колу. На цьому аркуші інші записують професійні риси, за які цінують колегу. Якщо виникають утруднення, передавайте далі. Ці аркуші залишаться вам на згадку).

І на завершення, я хочу звернути увагу на ті пам'ятки, які я вам підготувала. Прагніть до творчості, опановуйте педагогічну майстерність і тоді неодмінно ми будемо тими, до кого з бажанням батьки приведуть своїх дітей.

(Слайд 38)

Пам'ятка

Основні риси, притаманні творчому педагогічному працівнику:

- сумлінне ставлення до своєї справи, ретельне виконання своїх обов’язків у будь – яких ситуаціях, за будь – яких умов;

- постійний пошук оптимального вирішення завдань, які потрібно виконати, пошук методичних знахідок;

- бажання та вміння досягати позитивних результатів;

- розвиток фантазії, вміння бачити незвичайне навіть у звичайних ситуаціях;

- прагнення сформувати творчу особистість школяра,вихованця;

- артистизм, уміння розвивати, стимулювати дитячу увагу;

- вміння створювати проблемно - пошукові ситуації, ситуації успіху;

- педагогічний такт;

- загальна культура особистості.

(Слайд 39)

Проект рішення:

З метою підвищення рівня педагогічної майстерності педагогічних працівників НВК:

1. Розвивати педагогічну майстерність педагогічних працівників шляхом впровадження нетрадиційних форм методичної роботи.

2. Кожному педагогічному працівнику розробити особисту програму самоосвіти і самовиховання.

3. Провести заняття – тренінг „ Педагогічний такт педагогічного працівника”.

4. Ефективно впроваджувати ППД з інноваційних технологій навчання.

5. Заслухати інформацію про виконання даного рішення на засіданні

наступної педради.

(Слайд 40)

Вчитель за своє життя дає більше 25000 уроків Слайд

Аспекти ефективності уроку,які залежать від вчителя :

1.Створення ситуації успіху

2.Любов до дітей

3.Знання вікових особливостей

4.Якісна методична підготовка

5.Толерантність

6.Співдружність з учнем

7.Використання інтерактивних форм роботи

8.Майстерність

(Слайд 41)

Учень за 11 років відвідує майже 15000 уроків Слайд

Аспекти ефективності уроку,які залежать від учня:

1.Бажання вчитися

2.Активність

3.Здібності дитини

4.Вміння слухати

5.Підготовка до занять

6.Зацікавленість

7.Потреба в отриманні знань

8.Свідоме ставлення до навчання

(Слайд 42)

Анкета Чи потрібна фізкультхвилинка на уроці?

Так:

1.Можна відволіктися від розумової праці

2.”Затікає” тіло,стомлюються руки від письма

3.Це допомагає розім’ятися

Ні :

1.Це розслабляє та відволікає від уроку

2.Кому треба,той на перерві відпочине

3.Це даремне витрачання часу

4.Для молодших класів потрібна,а для старших це зайве

5.Кому треба,той може потягнутися на своєму робочому місці

(Слайд 43)

Схема самоаналізу уроку

1. Характеристика реальних навчальних можливостей учнів, врахування особливостей дітей при плануванні уроку.

2. Місце уроку в темі, розділі курсу, значення його, специфіка уроку, його тип.

3. Завдання уроку: навчальні, виховні, розвивальні, їх взаємозв’язок.

4. Обґрунтування раціональності обраної структури уроку для реалізації завдань уроку. Доцільність і раціональність опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання, розподіл часу на кожному з етапів уроку, логічний перехід між етапами уроку.

5. Акцентування уваги на основних поняттях, ідеях, положеннях, фактах на уроці, вибір головного.

6. Доцільність методів навчання на уроці.

7. Різноманітність форм роботи з учнями при поясненні нового матеріалу, здійснення диференційованого підходу до учнів.

8. Здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок, ефективність дібраних форм і методів.

9. Працездатність школярів в час уроку.

10. Психологічна атмосфера на уроці, спілкування з учнями.

11. Раціональне використання часу на уроці.

12. Чи вдалося повністю реалізувати поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому?

(Слайд 44)

«Урок-це дзеркало загальної та педагогічної культури,мірило його інтелектуального багатства,кругозору,ерудиції»

В.Сухомлинський

(Слайд 45) Дякую за увагу!

Ш.Амонашвілі . Притча «Як навчити дітей літати»

Педагогічна рада - грудень 2016

Тема педради: Роль педагогічної майстерності вчителя у забезпеченні інноваційного розвитку школи. Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання.

Мета: - сприяти формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за допомогою

різних джерел інформації;

- формувати потреби навчатися протягом усього життя;

- створити оптимальні умови для виявлення пізнавальної активності учнів;

- формувати професійні компетенції педагогічних працівників для

провадження інноваційних педагогічних технологій;

- створити узагальнений «професійний портрет» сучасного, компетентного вчителя;

- Виявити педагогічний досвід з використання інноваційних технологій у практиці роботи

вчителів школи

Форма проведення: педрада-вернісаж думок.

Місце проведення: Широчанський НВК

Обладнання: комп’ютер, презентації.

Якщо учень у школі не навчиться сам

нічого творити, то і в житті

він буде тільки наслідувати, копіювати.

Л. Толстой

Поганий вчитель викладає істину,

а гарний учитель
вчить її шукати самостійно.

А. Дістерверг

Хід педради

Директор: Шановні колеги, дозвольте розпочати педагогічну раду з теми «Роль педагогічної майстерності вчителя у забезпеченні інноваційного розвитку школи. Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання»

Передумови педагогічної ради

1. Наявність проблеми й мети, яку має реалізувати педагогічний колектив. Наша мета й прогнозований результат: розробка інноваційної діяльності школи в системі формування компетентної особистості, формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя.

2. Реальна наявність інтересів та думок учасників груп.

3. Підготовка та представлення творчих звітів вчителів, які атестуються у 2015 році.

Інтерактивна вправа «Очікування»

Мета: сприяти ефективної продуктивної праці учасників

На дошці намальовано сонечко з променями. Треба написати на жовтих промінцях одним словом свої очікування від заняття. Керівники груп по черзі виходять до дошки і клеять ці промінці з їх очікуваннями. При цьому озвучують думки.

Вправа «Криголам»

Керівник: Успіх будь-якого заняття, психоемоційне почуття кожного з учасників навчального процесу залежить від того, як нас зустрінуть (з усмішкою чи недоброзичливо), від атмосфери в колективі. Щоб у нас панувала добра, приязна атмосфера, використаємо метод «криголам».

Мета: познайомити учасників один з одним.

Порадьтесь у групі і назвіть квітку, яка асоціюється з думками групи (наприклад нарцис, тюльпан, троянда, жоржина, хризантема…).

Керівник: Ви самі себе презентували. Як бачимо, сьогодні зібралися ті, кому притаманні різні позитивні риси, подобаються різноманітні за кольором, запахом, формою квіти. Всі різні, але за умовами правильного підходу їх можна об’єднати в прекрасний букет. Гармонії в цій композиції ми досягнемо тільки за умови виконання правил співпраці. Треба їх виробити.

Основні правила: (учасники пропонують правила, які записуються на

дошці)

Ø Говорити по черзі.

Ø Слухати і чути.

Ø Бути толерантними.

Ø Висловлюватися стисло.

Ø Бути позитивними.

Вправа «Мозковий штурм»

Керівник: Будь-який матеріал краще сприймати, коли є опора на досвід, знання учнів. Пропонуємо виконати наступне завдання: записати на аркуші

три слова, з якими у вас асоціюється поняття «Самоосвіта».

Керівники груп озвучують пропозиції членів своєї групи.

ü Потреба

ü Задоволення

ü Ініціатива

ü Результат

ü Зацікавленість

ü Активність

ü Вибір

ü Інтерес

ü Пізнання

А тепер офіційна точка зору на поняття «самоосвіта».

Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна діяльність, яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі колективної чи індивідуальної самостійної роботи щодо оволодіння знаннями.

Отже, ми з вами зараз узагальнили наші знання стосовно поняття самоосвітньої діяльності.

Етапи проведення педради

I етап – інформаційний.

· Виступ директора: пояснення мети та змісту, постановка завдань для творчих груп, визначення регламенту.

· Виступ заступника директора. Доповідь: «Проблеми формування мотивації самостійної діяльності школярів за сучасних умов як одна з важливих умов розвитку творчої особистості»

II етап – розподіл питань для роботи творчих груп.

1. Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до самонавчання. (МО вчителів початкових класів)

2. Пошуково-дослідницька та проектна діяльність. (МО суспільно гуманітарного циклу)

3. Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи. (МО природничо-математичного циклу)

III етап – пошук рішення всередині кожної групи, створення «Кола ідей».

IV етап – презентації творчих груп, «Вернісаж думок».

V етап –аналіз та узагальнення. Створення портрета «Сучасного вчителя»

VI етап – підсумковий, ухвалення колективного рішення.

Вправа «Думки щодо очікувань»

Кожен учасник пише на аркуші свої думки стосовно первинних

очікувань та прикріпляє на променях сонечка та озвучує свої записи.

ВИСНОВОК

Керівник: … (в кінці всіх питань педради)

Гарний учитель може навчити інших навіть того, чого сам не вміє.

( Т.Котарбінський, польський філософ)

Виступ директора.

У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел

стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному світі, має велику цінність.

Одним із завдань , які вирішує сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього.

Тому сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.

Учитель – головна постать у школі. Педагог – представник однієї із найбільш соціально значущих людських професій, робота якого орієнтована на розвиток і формування людини.

Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку, відображена в сучасних працях науковців. Розвитку професійно-педагогічної компетентності присвячені дослідження таких українських науковців, як Н. Бібік, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, О. Шувалова та ін. У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв’язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв’язати нові педагогічні завдання. У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетентності.

Ознаки компетентності вчителя:

· готовність учителя до інноваційної діяльності;

· здатність до подальшого самопроектування, самовдосконалення.

Чинники, від яких залежить професіоналізм:

· Особисті здібності;

· Мотивація до роботи;

· Зміст роботи;

· Умови життя;

· Вплив колективу тощо.

Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь. Водночас актуальною є і проблема підпорядкування індивідуальних творчих інтересів загальній творчій проблемі, над якою працює колектив. Тому одним із головних завдань своєї діяльності адміністрація гімназії вважає розвиток професійних компетентностей учителя:

· самоосвітня компетентність;

· методологічна компетентність;

· продуктивна компетентність;

· інформаційна компетентність;

· функціональна компетентність;

· соціальна компетентність.

Шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності вчителя:

· самоосвітня діяльність;

· вивчення, апробація та впровадження інноваційних освітніх технологій;

· дослідницько-пошукова діяльність;

· практично-експериментальна робота;

· кооперативна проектна творча діяльність;

· науково-методична робота.

Мета нашої роботи сьогодні – створити узагальнені портрети компетентного вчителя, учня та випускника. Нині педагогічна наука пропонує нам величезну кількість технологій, програм, методів, спрямованих на навчання учнів. Відповіді ж на запитання, яким має бути сьогодні вчитель, які види та форми роботи з учнями є найдоцільнішими, яким має бути імідж нашої школи, ми з вами повинні дати після роботи в групах по створенню «Кола ідей» та презентації «Вернісажу думок».

Презентації творчих груп «Вернісаж думок».

1. Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до самонавчання. (МО вчителів початкових класів)

2. Пошуково-дослідницька та проектна діяльність. (МО суспільно-гуманітарного циклу)

Аналіз та узагальнення.

Створення портрета «Сучасного вчителя»

Учасникам педради пропонується:

- скласти «портрет-розповідь» «нового» типу вчителя, що творчо думає, володіє сучасними методами, інноваційними технологіями, «може навчити інших навіть того, чого сам не вміє». У творчій формі презентувати свою розповідь;

- «портрет-розповідь» сучасного компетентного учня (випускника), який самостійно може здобувати знання, розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання, вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах.

Ухвалення рішення педради.

Вправа «Думки щодо очікувань»

Кожен учасник пише на аркуші свої думки стосовно первинних

очікувань та прикріпляє на променях сонечка та озвучує свої записи.

ВИСНОВОК.

Школа XXI століття зумовлює необхідність докорінного переосмислення

освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня, як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій та проектів. Місія школи спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими компетенціями, як важливим результатом якості навчально-виховного процесу.

Навчання і виховання лише тоді мають реальну силу, коли вони ґрунтуються на вірі в дитину. Кожна дитина приходить до школи зі своїми інтересами, поглядами, проблемами, індивідуальними здібностями. І тільки від учителя та педколективу залежить, чи зможуть вони максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно-розвивальної творчості. А в основу своєї роботи вчитель має покласти любов і повагу до дитини, опору на її сили, внутрішній потенціал.

Справжній вчитель не той, хто розкриває учневі таємниці буття вказуючи йому прямий шлях до храму науки, а той хто своєю мудрістю запалює сонце над головою дитини, викрешуючи іскру допитливості, спонукаючи самостійно відшукати ключ до знань.

Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології мають відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні досягнення, ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей основи моральності, духовної культури; сприяти реалізації парадигми сучасного навчання й виховання, творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.

Гарний учитель може навчити інших

навіть того, чого сам не вміє.

(Т.Котарбінський, польський філософ)

Рішення педради.

1. Продовжити роботу педагогічного колективу над формуванням в учнів компетентностей саморозвитку та самоосвіти.

2. Направити зусилля на практичну реалізацію інноваційних педагогічних технологій як одного із засобів формування самоосвітньої компетентності учнів.

3. Посилити індивідуальну роботу з учнями, які потребують допомоги в організації самостійної роботи.

4. Забезпечити психологічний супровід розвитку та саморозвитку особистості школяра.

5. Залучати учнів до науково-дослідницької діяльності як компоненту саморозвитку та самоосвіти.

6. Впроваджувати в практику роботи досвід кращих вчителів з проблеми «Формування самоосвітньої компетентності учнів».

7. Учителям:

7.1. Повторно опрацювати вимоги державних програм щодо формування основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін;

7.2. Систематично працювати над підвищенням рівня викладання предметів, вдосконалювати свою професійну майстерність, проваджувати освітні інновації, сучасні інформаційні технології з метою розвитку в учнів ключових компетентностей;

7.3. Посилити роботу з обдарованими дітьми, залучати їх до участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та проектах, що створюють умови для самопізнання й самореалізації гімназистів;

7.4. Активно займатися самоосвітою, поширення передового досвіду, розробкою методичних посібників, авторських програм тощо.

8. Керівникам науково-методичних об’єднань:

8.1. На підсумкових засіданнях проаналізувати вплив викладання конкретних навчальних предметів на формування ключових компетентностей;

8.2. Впроваджувати практику роботи спецкурсів, курси за вибором, факультативи які задовольняли б цікавість і потреби учнів різних вікових категорій, сприяли б здійсненню до профільної підготовки учнів та профорієнтації серед них;

8.3. Презентувати педагогічні досягнення на сторінках фахових журналів, залучатися до педярмарок, виставок з метою представлення своїх методичних знахідок.

1. «Інноваційна діяльність школи в системі формування компетентної особистості».

Основні напрямки освітньої діяльності, які обумовлені розвитком сучасного світового суспільства:

1. Навчити швидкісній комунікації

2. Сформувати в учнів розуміння неминучої єдиної світової економіки зі спільним ринком

3. Освідомити необхідність застосування до праці в умовах суспільства послуг

4. Навчити переходу від традиційної форми праці до короткочасних спецпроектів

5. Сформувати стійке бажання зберегти національну культуру в умовах глобалізації

6. Виховувати відповідальність особистості в умовах зростання популярності ідеї “Зроби сам”.

Педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісної нової національної системи освіти, реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу, впровадження інноваційної освітньої діяльності.

Освітні (педагогічні) інновації – це результат пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми і методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівняння його культури, мислення, світогляду. Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учня: вони працюють активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в інноваційній діяльності.

Інноваційна освітня діяльність – це розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій. Освітніми інноваціями є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.

Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчального закладу передбачає:

- застосування інновацій;

- експериментальне дослідження продуктивності й можливості впровадження та застосування інновацій.

Актуальність дослідження – проблеми оновлення гуманітарної освіти, здобуття учнями глибоких знань, пошук шляхів виховання творчої компетентної особистості XXI століття.

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у закладі освіти нового типу.

Предмет дослідження – розвиток творчої особистості як вчителя, так і учня, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального та духовного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.

Мета дослідження – орієнтація школи на можливості й потреби учнів, на виявлення і розвиток інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини, забезпечення та впровадження інноваційних технологій, пошуково-дослідницької та проектної діяльності, удосконалення навчально-виховного процесу та змісту освіти.

Результати дослідження – максимальне використання ресурсів виховного середовища, створення оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності учнів протягом перебування їх у школі (харчування, заняття мистецтвом, спортом, організація пізнавально-розвиваючої діяльності в гуртках, тощо).

Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютерний кабінет; бібліотека; навчальні кабінети; спортивний зал; їдальня; медичний кабінет.

Сьогодні нереально дати знання дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну, професійну та життєву позицію. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом стоять завдання:

· Навчити учня вчитися самостійно впродовж усього життя;

· Ефективно використовувати отримані знання в практичному житті (професійному, громадському, власному);

· Постійно відчувати потребу в самовираженні та самовдосконаленні.

Природно, що, бажаючи досягти окреслених завдань швидко й без помилок, організатори та учасники навчально-виховного процесу обирають найефективніші способи: системне впровадження передового педагогічного досвіду, використання інноваційних технологій навчання:

· Інтеграційна природнича освіта (В. Рільченко);

· Розвивальне навчання (Д. Ельконін, В. Давидов, К. Дусавицький, В. Паламарчук);

· Особистісно зорієнтоване виховання (О. Савченко, С. Подмазін);

· Колективне навчання (Л. Кочина, Н. Бібік);

· Модульно-розвивальне навчання (А.Фурман);

· Життєтворчості (І. Єрмаков);

· Особистісно зорієнтоване навчання (І. Бех);

· Психологічне управління (Л. Карамушка, Н. Коломінський);

· Адаптивне управління (Г. Єльникова);

· Навчання як дослідження;

· Проектна технологія;

· Дистанційна освіта тощо.

Поєднання та впровадження інноваційних форм та методів роботи в навчально-виховний процес спрямовані на розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до них. У освітньому процесі такий підхід найактуальніший. Вчителю відведено провідну роль у втіленні інновацій. Завдання вчителя нині – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити розвиток мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє вихованню її як особистості, таких моральних рис, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

«Яким має бути сучасний учитель?»

Погляд учнів. Учитель повинен мати такі основні риси: доброта та чуйність, уміння чітко та просто пояснювати новий матеріал, розуміти й підтримувати у будь яких ситуаціях.

Погляд батьків. Учитель має бути вимогливим, справедливим, фахівцем своєї галузі.

Погляд суспільства. Учитель має бути, насамперед, фахівцем та психологом.

Потреби суспільства можна скомпонувати в блок таких дидактичних вимог до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

- формування у учнів самовмінь - навичок самоосвіти, самооцінювання, самовизначення, самоаналізу дій тощо;

- науково-практична підготовка особистості до свідомого професійного самовизначення;

- формування вибіркової, відносно стійкої спрямованості інтересів і потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей;

- формування соціальної компетентності, що характеризуються наявністю соціальних знань, соціального досвіду;

- формування в учнів соціальної поведінки, яка характеризується рефлексією особистості на соціум, що продовжує їхню взаємозумовленість;

- ознайомленість з соціальним простором - фундаментальними умовами діяльності та спілкування людей у суспільстві;

- формування навичок пошукової активності;

- виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів досягнення мети;

- розвиток таких якостей як працездатність і цілеспрямованість.

Перелічені пріоритетні характеристики є стратегічними орієнтирами, що визначають зміст і спрямованість навчально-виховного процесу на забезпечення виконання соціального замовлення на якісну освіту.

Модель вчителя

«Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до навчання»

Розвиток інтересу в навчанні – проблема освіти XXI століття, яка хвилює кожного сучасного вчителя. Інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше й міцніше запам’ятовують. Повернути учням інтерес до шкільних предметів, посилити бажання навчатися мають інтерактивні технології навчання. Адже зміст інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання, де вчитель та учні є рівноцінними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. Підчас такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зваженні рішення.

Мета використання інтерактивних методик:

· створити «зону психологічного комфорту», запобігти зниженню рівня уваги протягом уроку;

· уникнути зниження рівня зацікавленості навчальним матеріалом;

· подолати дискомфорт через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання.

Класифікація інтерактивних технологій за формою організації навчальної діяльності (О. Пометун, Л. Пироженко):

· технологія кооперативного навчання;

· технологія колективно-групового навчання;

· технологія ситуативного навчання;

· технології опрацювання дискусійних питань.

Варіанти роботи з учнями:

· діяльність у парах, малих групах;

· використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи – навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незавершені речення», «Ажурна пилка»;

· дискусійне навчання (дискусія, диспут, дебати);

· вправи «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Дружня порада», «Створи символ»;

· нестандартні форми роботи (сенкани, інтерв’ю, вернісаж ідей, рольова гра тощо).

Форми роботи для розвитку інтересів учнів до навчання.

1. Заняття в парах.

2. Технології критичного мислення.

3. Творчі завдання.

4. Нестандартні форми уроку.

5. Метод проектів.

6. Проблемне навчання.

Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи.

Інформатизація суспільства зумовлює інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Хочеться проводити якомога більше уроків із використанням комп’ютерних технологій.

Мета уроків із використанням ІКТ:

ü підвищити ефективність навчання;

ü створити умови для активного засвоєння навчального матеріалу;

ü розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня;

ü виховувати гармонійну особистість;

ü готувати учнів до життя в розвиненому інформаційному середовищі.

Застосування на уроках інтерактивних методів навчання в поєднанні з іншими формами навчальної діяльності не лише допомагає краще засвоїти матеріал, а й загалом підвищує інтерес школярів до навчання, що і є одним з основних завдань сучасної освіти.

Модель випускника школи як творця власного життя

Компетенції:

К1 соціальна (громадська)

К2 полікультурна

К3 комунікативно-психологічна

К4 пізнавальна та креативна

К5 правова

К6 економічна

К7 екологічна

К8 валеологічна

К9 духовно-естетична

· Уміння адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях

· Уміти добувати, переробляти різну інформацію, застосовувати її для індивідуального розвитку

· Уміння критично мислити

· Цілеспрямовано використовувати свій потенціал

· Уміння використовувати набуті знання і навички

· Уміти виробляти стратегію власного життя

· Здатність генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення

· Бути спроможним до вибору альтернатив у сучасному житті

· Бути комунікабельним, уміти працювати в команді

· Дбайливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших

· Уміти уникати конфліктних ситуацій та виходити з них

· Визначити своє кредо і свій стиль

· Випускник школи як творець і проектувальник власного життя

Отже, компетентність формується, якщо:

1. Навчання є діяльнісним.

2. Навчальний процес орієнтований на розвиток самостійності й відповідальності учня за результати своєї діяльності (для цього необхідно збільшити частку самостійних робіт творчого, пошукового, дослідницького й експериментального характеру).

3. Створюють умови для набуття досвіду і досягнення мети.

4. Застосовують технологію викладання, в основі яких лежать самостійність і відповідальність учителя за результати своїх учнів (проектна методика, реферативний підхід, рефлексія, дослідження, проблемний метод, інтеграція).

5. Посилюється практична орієнтованість шкільної освіти (через ділові, імітаційні ігри, творчі зустрічі, дискусії, круглі столи тощо).

6. Якщо вчитель уміло управляє навчанням і діяльністю учнів.

Метою школи є створення системи максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-етичного, естетичного, фізичного розвитку випускників на різних етапах становлення особистості. Необхідно розвивати в учнів критичне мислення, творчій потенціал європейського рівня, багатий словниковий запас, який ґрунтується на глибокому розумінні гуманітарних знань, уміння самостійно приймати рішення та розв’язувати різноманітні проблеми, а також формувати активну громадянську позицію, тому що саме вона підсилює позицію громадянина в суспільстві і сприяє прогресу та вдосконаленню особи.

Навчальний заклад зобов’язаний не лише давати ґрунтовні знання для оволодіння майбутньою професією, а й гартувати волю випускника, виховувати в нього високі моральні якості, прагнення до самоосвіти й пошуку.

Пошуково-дослідницька та проектна діяльність.

Побажання

- Шановні колеги! Будьмо терплячими і мудрими. Те, що з першого погляду може видатися важким, недоречним при оволодінні ним, може виявитися не просто новим, а цікавим і зручним.

- Пам’ятайте, що будь – які напрацьовані ідеї і технології є лише „заготовками”. Їх треба обробляти, „шліфувати”, щоб вони приносили задоволення і нам, і нашим учням.

Здоров’я вам, натхнення, впевненості у власних силах!

І для Вас є домашнє завдання:

· Тим, хто в цьому році наполегливо працював і зайвої хвилинки для відпочинку не мав, адміністрація школи пропонує:

· відпочинок на березі…(на який грошей вистачить) рекомендує;

· забудьте про телевізійні серіали – вивчайте тільки методичні матеріали;

· про головне життєве кредо на забувайте – про родину дбайте.

· Всьому педагогічному колективу:

· виявити вміння не протистояти нововведенням,

· не шкодувати зусиль і додаткового часу на переучування, пристосування до нової ситуації.

Адже «Учитель як фахівець живе доти, поки вчи