Сьогодні розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнило шкільне життя, що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації, не «працювати за …», не мати своєї концепції..

Освітянська преса майже на кожній сторінці підносить «інноваційний дух» вчительства словами «інновація», «інноваційний розвиток», «проект», «модель», повідомляє про те, як педагогічні колективи сміливо впроваджують сучасні інноваційні технології, експериментують для поліпшення навчально-виховного процесу.

1. «Мікрофон» Що таке інноваційна діяльність?

Термін «інновація» запозичений з латинської та означає нове, нововведення.

Інновація в педагогіці це процес створення та впровадження нових засобів для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язували по-іншому; відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в науці й масовій практиці; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем навчання та виховання.

2. «Дерево інновацій» Які інновації в освіті ви знаєте?

Учителі працюють в парах, пригадуючи та записуючи на аркушиках інноваційні технології навчання. Потім на дошці заповнюють ними уявне «дерево інновацій», де ці аркушики є листочками.

Деякі педагоги сприймають нововведення у вузькому розумінні, інші – в широкому. Дехто термін «нововведення» замінює термінами «реформа», «осучаснення», «вдосконалення», «оптимізація», «модернізація викладання» тощо.

Най масштабнішою інновацією в системі освіти України став перехід української школи на 12-бальну систему оцінювання учнів.

Створення інновацій – творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. У сучасному освітньому просторі України відбувається інтенсивне переосмислення цінностей, подолання консерватизму і стереотипів педагогічного мислення. В цих умовах пробуджується інноваційна ініціатива педагогів, розкріпачується педагогічна свідомість. Але багато перетворень здійснюється на аматорському рівні, стихійно. Незважаючи на зростання інтересу до інноваційних процесів і поширення поняття «інновація», досі не створено загальну теорію інноваційних процесів, та й спеціальну педагогічну. Тому за інноваційними технологіями майбутнє української педагогіки.

3. Оголошення мети і завдань засідання педради.

Мета: розглянути основні освітні інновації, їхню класифікацію з метою подальшого застосування інноваційних технологій в навчально-виховному процесі, подати методику проектної технології; налаштувати педагогів на доцільне використання новітніх технологій в навчальній діяльності; активізувати наукове мислення.

Завдання :

• визначити значення проекту як методу навчальної діяльності;

• з'ясувати алгоритм дій вчителя та учнів на певних етапах проекту;

• виробити компетентності вчителів, володіння якими є необхідною умовою
при застосування інноваційних технологій;

• створити модель навчального проекту.

4. Доповідь на тему «Проект як засіб методичної роботи.»

Щоб зробити якісь речі необхідно їх вивчити, а щоб вивчити - необхідно їх зробити (Аристотель)

Cьогодні нереально дати знання дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну професійну та життєву позиції. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом стоять завдання:

• навчити учня вчитися самостійно впродовж усього життя;

• ефективно використовувати отримані знання в практичному житті (професійному, громадському, власному);

• постійно відчувати потребу в самовираженні та самовдосконаленні.

Проект — з грецької — шлях дослідження — система навчання, за якою учні здобувають знання й уміння в процесі планування й використання поступово ускладнюваних практичних завдань.

В українському освітньому просторі освоєння методу проектів — «соціокультурного феномену» та перспективної педагогічної технології— перебуває на початковому етапі. Хоч у практиці навчання й виховання метод проектів відомий уже досить давно. Він виник ще у 20-ті роки минулого сторіччя у США. Його називали також методом проблем, і пов'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленим американським філософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем Вільямом Кілпатриком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

Серед українських педагогів цією технологією зацікавився Григорій Ващенко. Та в радянській школі вона не прижилась. В людях представники влади бачили «сліпих» виконавців, а не творчих особистостей. Та все ж цій проблемі присвятили свої праці такі російські вчені: В. М. Шульгін, Б. В. Ігнатьєв, М. В. Крупєніна. А також українські педагоги: Г. К. Селевко, Є. С. Полат, О. Пєхота А. Кікненко.

Метод проектів — педагогічна технологія, орієнтована на застосування та набуття нових знань. Частіше за все шляхом самоосвіти, тобто спрямована на досягнення результату в процесі розв'язання значущої проблеми. Головне — результат повинен бути реальним: який можна побачити, усвідомити, проаналізувати.

Щоб досягнути результату необхідно сформувати в учнів певні компетенції. Слід зауважити , що проектна діяльність дозволяє формувати не тільки навчальні та самоосвітні, а й життєві компетентності.

Компетентність — сукупність внутрішньої позиції, норм, якостей, знань, умінь, навичок та установок.

Під час роботи над проектом учні:

*Навчаються:*	*Формують якості:*
планувати	впевненість
працювати з різними джерелами	здатність до самоосвіти
аналізувати	адекватність
аргументувати	відповідальність
презентувати	допитливість
оцінювати	зосередженість
взаємодіяти	толерантність

Вибір тематики проектів, залежить від багатьох чинників: інтересів та здібностей учнів, навчальної ситуації, яка склалася в класі, життєвого досвіду дітей, а також від зацікавленості професійних і творчих інтересів учителя.

Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можна сформулювати тезою: «Я знаю, навіщо мені це потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Нині в загальноосвітній школі фактично переважає репродуктивне навчання:

• Перевага на уроці надається заучуванню, розширенню та поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька частка творчих.

• Теоретичні і практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу мають переважно репродуктивний характер. Розв’язання творчих завдань часто залишається поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.

• Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але така робота не активізує пізнавальної діяльності.

Тому випускники шкіл майже не здатні самостійно розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Ось чому таким актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше.

Отже, перспективним шляхом розвитку освіти є впровадження особистісно зорієнтованих технологій. Серед них визначаються проектні технології, які забезпечують розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, застосовувати теоретичну інформацію з навчальних предметів для розв'язання практичних завдань, розвиток критичного мислення.

Проектна технологія відображає основні завдання особистісно зорієнтованої педагогіки, а саме:

• індивідуалізацію процесу формування навчальних компетенцій учнів;

• актуалізацію особистісних знань і вмінь, наявних у кожного школяра, та формування нових;

• диференціацію вибору власного ритму діяльності та основних способів досягнення мети;

• налагодження міжособистісних стосунків відповідно до індивідуальних потреб та можливостей;

• розвиток критичного мислення та формування самооцінки;

• формування системного самоаналізу та відкриття нових індивідуальних можливостей;

• перебування в ситуації успіху — мотиваційного складника саморозвитку особистості.

Проектна діяльність є ефективною формою поєднання теорії з практикою, можливістю продемонструвати власні вміння та індивідуальні спроможності до творчої діяльності, науково-дослідницької роботи. «Проектний метод у компетентнісно спрямованій освіті — це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультур-них, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал»

Проектна діяльність, за образним висловом видатного бразильського педагога Пауло Фрейре, дозволить подолати «банківську» (об'єктивну) систему освіти, коли:

• учитель вчить, а учні вчаться;

• учитель знає все, а учні — нічого;

• учитель думає, а за учнів думають;

• учитель говорить, а учні покірно слухають;

• учитель дисциплінує, а учні підкоряються;

• учитель діє, а учні мають ілюзію, що діють через учителя;

• учитель визначає зміст програми, а учні (яких ніхто не питав) пристосовуються до неї;

• учитель змішує владу знання з власною професійною владою, яку він встановлює на противагу свободі учнів;

• учитель — суб'єкт навчального процесу, учні ж — його прості об'єкти.

Наведений перелік характеристик переконливо свідчить про те, що «банківська» модель освіти вважає людей пристосованими, керованими істотами.

У проектній діяльності докорінно змінюються відносини між учителем і учнем. Сьогодні слід якнайшвидше перевести освіту із системи авторитарних до системи толерантних відносин

Проектна діяльність допомагає молодій людині стати соціально активною, шляхом власного розвитку демонструвати здатність змінювати світ. Сила методу проектів у тому, що це метод поєднання теорії з практикою, що він пов'язує всю нашу навчальну й виховну роботу з життям, робить процес навчання вмотивованим, значущим, життєво необхідним. Однак за всієї своєї прогресивності проектне навчання не може бути єдиним, уніфікованим методом розвитку особистості. Фахівці з великим досвідом роботи в упровадженні проектних технологій стверджують, що «проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в академічному».

Уміння використовувати метод проектів — це показник високої професійності і прогресивності роботи вчителя, спрямованості педагогічних зусиль на творчий розвиток учня. Сучасний учитель не тільки вчить, а більшою мірою спостерігає, відчуває, намагається зрозуміти, як дитина вчиться. У цьому значенні проектне навчання є цінним як процес, під час якого відбуваються педагогічні спостереження, формується особистісне зростання учасників проекту. Проектна робота учнів може бути успішною і якісно покращувати ефективність навчально-виховного процесу в цілому за умови правильної координації та коригування її з боку вчителя. У проектній діяльності змінюється роль учителя, він стає порадником, консультантом, партнером.

Процес проектування характеризується частковою невизначеністю та непередбачуваністю, оскільки є вираженням самостійної діяльності учнів. Тим більше, він потребує корекції та моделювання з метою запобігання конфліктам, хаотичності й непослідовності дій. Учні зустрічаються з труднощами, визначаючи основні та проміжні цілі, відбираючи інформацію, аргументуючи свій вибір, організовуючи презентацію результатів проектної роботи.

Проектне навчання не тільки спонукає до вмотивованої цілеспрямованої діяльності учнів, а й істотно змінює роль учителя в ній. Учитель стає координатором, консультантом, який переконує силою власного досвіду, мудрості, знань.

Правила для вчителя,

який вирішив використовувати в роботі метод проектів

(розроблені Асоціацією Дальтон-план шкіл, Нідерланди)

1. Учитель сам вибирає, чи буде він працювати за допомогою методу проектів. Ніхто з адміністрації не може нав'язати йому це рішення. При цьому всі члени шкільного колективу поділяють відповідальність за його роботу.

2. Учитель повністю відповідає за дітей, які беруть участь у проекті, за їхні успіхи та їхню безпеку.

3. Учитель довіряє учням, уважає їх рівноправними учасниками спільної творчої роботи і своєю поведінкою постійно підкреслює цю довіру.

4. Учитель надає учням можливість вільно й самостійно працювати. Він створює для цього всі умови.

5. Учитель вибирає нову позицію, переходячи від ролі лектора й контролера до ролі помічника й наставника.

6. Учитель стежить за своїм мовленням з точки зору дальтонівського підходу (не «Ти зробив це не правильно!», а «Чому ти це зробив?»).

7. Учитель втручається в самостійну роботу дітей тільки тоді, коли цього вимагають обставини або учні самі про це просять.

Визначаючи характерні особливості поведінки вчителя в організації проектного навчання, видатний український учений Г. Ващенко зауважував, що педагог «стає місцевим громадським радником», «організатором дитячого життя. Його завдання, зокрема, в тім, щоб побудувати план роботи, дібрати проекти, цікаві для дітей та відповідно до їх сил, і утворити оточення, сприятливе для роботи, для створення культурних цінностей».

«Завдання педагога — допомогти учневі у побудові індивідуальної траєкторії освіти, яка співвідноситься із досягненнями людства і спрямована на їх примноження. Індивідуальна освітня траєкторія — це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного учня»

Проектування — нове явище в українській педагогіці, варте глибокого аналізу. Проектна технологія висуває певні вимоги до її реалізації.

Вимоги до структурування проекту

• Починати потрібно з вибору освітньої проблеми, актуальність якої відповідає навчальним інтересам та життєвим потребам учнів;

• визначення теми проекту, його типу, кількості учасників є наступними етапами організації ефективної проектної діяльності;

• учитель починає здійснювати педагогічний супровід з перших кроків роботи над проектом; він визначає можливі критерії оцінювання результатів проектних досліджень;

• важливим моментом є розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;

• самостійна робота учасників проекту здійснюється в основному в позаурочний час, на засіданнях гуртків та наукових товариств;

• використання дослідницьких методів стимулює пошук та індивідуальну творчу ініціативу учасників проекту;

• структурування змістової частини проекту із зазначенням поетапних результатів має на меті узагальнення отриманих результатів;

• необхідним етапом виконання проектів є оформлення документальних звітів;

• підготовка захисту та презентації проектного продукту є кінцевим етапом участі учнів у проекті, що ідеально відповідає потребам поєднання «близької» і «далекої» перспектив.

Проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, а в більшій мірі сам процес. (Андрєас Папандреу)

Вчителі нашої школи використовують в своїй діяльності новітні технології навчання, зокрема проектні. Ще й нині сперечаються колеги, які форми роботи кращі: традиційні чи інноваційні. Але завдяки різним формам методичної роботи на рівні школи, округу, району учитель поглянув з іншого боку на свою роботу, відбулися зрушення в його свідомості, а значить – він шукатиме оптимальні форми і методи роботи на своїх уроках.

5. Робота в групах. Презентація домашніх проектів.

Група 1. «Вимоги до особистості вчителя, що працює в режимі розвитку». Було проведено анкетування вчителів школи, учнів та батьків. Аналіз анкет «Чи готовий педагогічний колектив школи до інноваційної діяльності»

Анкета для учнів

1. Чим є для Вас навчання в школі? (Радість, обов'язок, примус.) підкресліть

2. Який навчальний предмет найважчий і чому?

3. Який навчальний предмет подобається і чому?

4. На уроках з яких предметів найчастіше використовують ділові ігри, семінари, експерименти та досліди, перегляд фільмів, конкурси та вікторини?

5. На уроках з яких предметів працювали за методами: «розумовий штурм», «мікрофон» «навчаючи — учуся», «робота в парах»?

6. Як часто і на яких уроках Вам дають індивідуальні завдання?

Анкета для батьків

1. Ім'я якого вчителя викликає задоволену усмішку Вашої дитини найчастіше і чому?

2. Чи чули Ви від своєї дитини про такі методи навчання, як «мікрофон», «займи позицію», «розумовий штурм», «коло ідей», «навчаючи — учуся», «робота в парах»? З якого предмета?

3. Як, на Вашу думку, впливають такі нововведення на бажання вчитися у Вашої дитини?

4. Чи потрібно взагалі запроваджувати нові форми роботи на уроці?

Група 2. «За яких умов запровадження інновацій у школі буде успішним»

Група 3. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності: модель методичної роботи у школі»

6. Презентація проекту розвитку школи по еколого-натуралістичному напрямку.

Слайдові презентація підготовлена вчителем біології

7. На аркушах учителі записують «Працюючи по новітніх технологіях ми з учнями ще зможемо …», і за методикою «снігова куля» народжується «дерево ідей», яке є передумовою планування та організації подальшої роботи колективу загалом і кожного вчителя зокрема в напрямку впровадження інновацій у навчально-виховний процес.

8. Підсумки і висновки.

Інновації є об’єктивним процесом еволюції освіти.
Жодна інноваційна технологія не є універсальною.
Запровадження будь-якої інновації потребує змін - матеріально-технічних, психологічних.
Запровадження інновацій потребує програмного і методичного забезпечення, знання методики інновацій.
Інноваційні технології потребують зміни всього життя класу, а також багато часу для підготовки як учнів, так і педагога.
Починати впроваджувати новітні технології потрібно поступово, адже до них треба звикнути. Краще старанно підготувати кілька занять у навчальному році, ніж часто їх проводити нашвидкуруч.
Використання педагогічних інновацій не самоцій. Це лише засіб досягнення навчальної мети.
Кожен учитель – творець власної технології.

9. Проект рішення педради.

1. Заступнику директора школ из НВР Вергун О.В.

1.1. Створити банк даних про інноваційні технології в шкільному методичному кабінеті і постійно його поповнювати.

жовтень

1.2. Спрямувати методичну роботу школи на вивчення нових педагогічних технологій з метою подальшого їх використання в практичній діяльності.

2. Членам методичної ради школи організувати проведення методичних заходів, що сприяють підвищенню професійної компетентності вчителя:

2.1. Практикум для вчителів щодо застосування інтерактивних технік, що
сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів на уроці..

Грудень-січень.

2.2.Індивідуальні консультації для вчителів щодо проблем застосування методу
проекту в навчально-виховному процесі.

Постійно.

3. Вчителям школи:

3.1. Проводити відкриті уроки з використанням нових освітніх технологій.

Протягом навчального року.

3.2. Вивчати інноваційні технології шляхом самоосвіти.

Постійно.

Січень

Педагогічна рада за темою:

«Оптимізація системи валеологічного та психологічного супроводу освітнього процесу та самопроектування його подальшого розвитку»

Мета: осмислення вчителем особистої педагогічної діяльності на уроці в контексті експерименту та психологічного супроводу

План

Психологічна установка «Все в твоїх руках»
Входження в тему (метод «Мозковий штурм»)
Теоретичний виступ «Психологічні аспекти уроку»
Робота в групах

· Об’єднання в групи (метод «Класична асоціація»)

· Розробка системи заходів, щодо створення психологічного комфорту (метод «Мозковий штурм»)

Анкетування «Які задачі ви ставите перед собою, як вчитель?»
Рефлексія «Все в твоїх руках»

І. Входження в тему
Багато років тому у давньому Китаї жив заможній і гордий мандарин. Він волів, аби йому вклонялися жителі всіх навколишніх містечок та селищ. Та от одного разу він почув, що неподалік живе старий мудрець, до якого люди йдуть і вдень, і вночі, ясної днини та в негоду, щоби поділитися своїми радощами і горем, послухати мудру пораду. Заздрісно стало мандаринові, і велів він силоміць привести мудреця до палацу. Коли старця привели, мандарин взяв до рук метелика, прикрив його долонями та спитав у мудреця: "Скажи, живе чи мертве у мене в долонях?",- а сам думає: "Як скаже "живе" - причавлю метелика, а як скаже "мертве" - відкрию долоні і випущу". За мить мудрець мовив: "Все в твоїх руках".
Наше життя, наші досягнення, в тому числі і професійні, залежать тільки від нас. Професійні досягнення є виявом педагогічної майстерності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Шарада "ОПТИМІЗАЦІЯ"
2.Мозковий штурм "Що таке оптимізація?»

3. Теоретичний виступ «Психологічні аспекти уроку»

На межі 21 століття в Україні проходять глибинні соціальні зміни, які відображаються і на системі освіти. Це виражається у визнанні прав людини і створенні максимальних умов для її розвитку та самореалізації.

Освіта розглядається як діяльність, мета якої—розвиток здорової і фізичної, і моральної, і емоційної особистості.

Досягти поставленої мети можливо використовуючи психологічні аспекти уроку:

Вплив стилю педагогічного спілкування вчителя на уроці на успішність навчання дітей.
Виховання особистості на уроці, особистості з адекватною самооцінкою, творчої, ініціативної, самостійної.
Розвиток і врахування якостей особистості на уроці (здібності, темперамент, характер, вольові якості, емоції)
Врахування психологічних типів (аудіал, візуал, кінестет) відіграють велику роль в оптимізації навчального процесу.
Розвиток пізнавальних процесів: сприйняття, увагу, пам’ять, уяву, мислення, мовлення.
Особистісні якості педагога.
Психоемоційна релаксація, її місце на уроці, форма, тривалість з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей.
Відповідність психофізичних, вікових психологічних особливостей формі проведення уроку, вибору методів, прийомів, засобів на уроці.
Розвиток навчальної мотивації
Культура одягу, приміщення.
Зовнішня, внутрішня культура як вчителя, так і учня.
Емоційні аспекти на уроці; уміння вчителя трансформувати емоційне в інтелектуальне, що є одним із головних принципів розвитку ініціативної і творчої особистості.

Отже, школі потрібен знаючий, психологічно грамотний вчитель, який зможе забезпечити психологічний комфорт на уроці.

У конвенції ООН «Про права дитини» сказано «Шкільна дисципліна повинна підтримуватися за допомогою методів, які відображають повагу людської гідності.»

Наше завдання виховувати соціалізовану особистість, яка може сформуватись в умовах такого психологічного простору:

v де дитині з першого класу надається можливість виражати своє «Я», робити вибір згідно зі своїми ціннісними орієнтаціями;

v де створюються умови для самоствердження з урахуванням сильних сторін особистості;

v де формуються погляди на іншу Людину, як на безумовну особистість;

Головним критерієм такого простору є безпечне середовище, атмосфера психологічного комфорту, яка одночасно є розвиваючою, психотерапевтичною, і псикорекційною, тому що у цій атмосфері зникають бар’єри, знімається психологічний захист, де енергія розкодується не на тривогу і боротьбу, а на навчальну діяльність, на породження ідей і творчості.

Що таке комфорт?

З англійської мови – комфорт – перекладається, як підтримка, зміцнення.

Комфорт – це умови життя, які забезпечують спокій, затишок, зручності.

Психологічний комфорт – це умови, за яких дитина почуває себе спокійно, де немає необхідності захищатися.

Психологічний комфорт пов’язаний з діяльністю, етикою поведінки вчителя, його тактом у взаєминах з учнями.

Умови успішної діяльності педагога:

ерудиція та знання предмета
винахідливість, здатність до експромту
особиста привабливість

Це з точки зору вчителів.

Учні вважають дещо інакше.

терпіння та терпимість
оригінальність суджень викладачів
Привабливість використаної вчителем інформації

Борис Слуцкий

«Ничему меня не научит, то что тычет, талдычит, жучит…»

А чи почувається комфортно у школі вчитель?

Що заважає комфортності?

Щоб відповісти на це запитання, слід звернути увагу і на стаж роботи

Перші 5 років – це час адаптації. Виникає дискомфорт – знаю достатньо, а вмію мало, як наслідок – розчарування і конфлікти.

6-10 років – час стабілізації професійної діяльності, формування професійної позиції – слід звернути увагу на осмислення своїх можливостей, на методи вдосконалення педагогічної майстерності.

11-15 років – час пед. кризи, яка пов’язана з протиріччям між можливостями і бажанням що-небудь змінити (методи роботи, стиль спілкування) – як допомогу можна застосовувати методи, які спонукають до рефлексії, пропонувати роботу в творчих групах.

16-20 років – час вступу у кризу середини життя. У цей період виникає невідповідність між «Я» реальним і «Я» ідеальним.

21-25 років – час досягнення найвищих результатів. Але й тут може виникати синдром «Вигорання», що проявляється в неприйнятті чогось нового, порушенні партнерських зв’язків з учнями, психоемоційній перенапрузі.

Учителю потрібні нові, відповідні потребам часу вміння і настановлення. На перший план виступають уже не сумлінність чи дисципліна, а вміння аналізувати, прогнозувати, бути комунікабельним, ризикувати, не боятися нового.

Комфорт багато в чому полягає у задоволеності чи незадоволеності професією.

4. Робота в групах

а) Об’єднання в групи (Метод «Класична асоціація»)

Учасники беруть картки, на яких написані слова та шукають інших, щоб утворилась загальна тема.

б) Експеримент-відступлення

Пропонується одній людині за одну хвилину назвати 20 столиць світу. Потім ця робота робиться групою.

Висновок: те, що не може зробити одна людина, легко робиться в колективі.

Для того, щоб наша робота булла ефективнішою, ми об’єдналися в групи.

в) Розробка групами системи заходів, щодо створення психологічного комфорту (метод «Мозковий штурм»)

збір ідей
аналіз ідей
презентація ідей (метод «Крісло спікера»)

Висновок: перш за все, кожний урок повинен бути побудованим на позитиві. Не можна допустити у дітей виникнення комплексів, невпевненості в собі. В класі не повинно бути розмежовування на «поганих і хороших», розумних і не розумних. Кожна дитина повинна відчувати віру вчителя і в себе, і в свої сили. Ситуація успіху (Я можу!) формує в дитині віру в себе, навчає долати труднощі, допомагає осягнути своє зростання.

5. Анкетування «Які завдання ви ставите перед собою, як вчитель»

Насамперед, говорячи про професію вчителя, ми маємо на увазі Людину, яка навчає. Що значить навчати по-справжньому? Напевно, немає однозначної відповіді на це запитання. Спочатку, ми, вчителі, одержуємо практично рівний «стартовий капітал», коли вчимося в університетах та інститутах. Але потім хтось втратить те, що дали, а хтось все життя прирощуватиме і поповнюватиме свій педагогічний капітал. Зараз ми пропонуємо вам невеличку анкету «Які завдання ви ставите перед собою, як вчитель?

Які завдання ви ставите перед собою	згоден	Не згоден	Важко відповісти
Оволодіння учнями певним обсягом знань і умінь
Розвиток творчих здібностей учнів
Формування навичок навчання, тобто «уміння вчитися»
Вивчення правил соціальної взаємодії та необхідної дисциплінованості
Розвиток самостійності учнів, їх активне самовираження, розвиток лідерських якостей
Оволодіння вмінням ефективної взаємодії, як з людьми, так і з соціальними системами
Адаптація учня до подальшого існування в соціумі (соціалізація)
Створення середовища, що сприяє психологічному росту та розвитку дитини
Інтелектуальний, моральний і духовний розвиток людини

Зараз же пропоную обробити відповіді за наступною схемою. Зарахуйте один бал за відповідь «Згоден» або «не згоден» і 0 балів, якщо важко визначитись. Підрахуйте суму балів за відповіді під номерами 1,4,7 – це буде категорія А.

Далі відповіді 2,5,8 – категорія Б. Сума балів за відповіді в номерах 3,6,9 – категорія В.

Тепер розберемося з результатами. Твердження категорії А розкривають ідею, що важливе завдання сучасного вчителя – соціалізація дитини. Якщо ви набрали в цій категорії 2-3 бали – ви цілком згодні з цією ідеєю. (Чим нижче отриманий бал, тим нижче ступінь згоди). Тобто школа надає мінімальний обсяг необхідних знань і вмінь, що дозволяє людині жити серед людей. Це своєрідний «подарунок» суспільства кожному його членові. І саме тому шкільна освіта конституційно задекларована як безкоштовна.

Категорія відповідей Б трактує завдання вчителя, як створення умов для гармонійного розвитку дитини. Дуже часто, це очікується від шкільної системи, як щось гарантоване. І якщо це не реалізоване певною мірою – можливі нарікання та образи на вчителів та школу. Ми чуємо від учнів чи їх батьків щось на зразок: «Як він може?! Він же вчитель! Вчитель повинен ….(перерахування того, що повинен вчитель)». З боку вчителів чутно таке ж різноголосся, що повинні учні, батьки. А також, що повинна адміністрація, влада, держава. Це тема настільки добре знайома, що не хочеться про наболіле.

Помилка, якої припускаються в цьому випадку – маленьке слово «повинен». Не має значення, стосовно кого – вчителя, учня чи батька. тому що в атмосфері вимушеності, нав’язування не може бути й мови про гармонійний розвиток. Більш того, вчитель сприяє гармонійному розвитку дитини не тому, що він повинен це робити, а тому, що він не може цього не робити, і тому, що це є його обраний життєвий стиль. Тобто категорія Б – це категорія суджень є не стільки завданням, яке ставить перед вчителем соціум, стільки потребою та сенсом життя самого вчителя. І якщо ви обрали в категорії Б 2-3 бали, вам необхідно усвідомити, що це ваш особистісний вибір, і очікувати якоїсь винагороди за його реалізацію – це переводити самого себе з площини реалізації життєвих сенсів у площину звичайного «базару». Чи варто?

Щодо категорії В. 21 століття дає виклик усьому, що нас оточує, Стрімко міняється техніка і технології, і щоб устигнути за запаморочливими новинками, щоб не відчувати себе викинутим за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. Я вважаю, що в кожну особистість з моменту народження буквально «вбудовано» механізм навчання, розвитку самонавчання. Цей механізм сам запускається з самого раннього дитинства та має можливість само підтримки. На жаль, дуже часто методи, які застосовують деякі наші колеги, працюють не на активізацію цього механізму, а на його гальмування.

Не секрет, що вільну Людину може виховати тільки вчитель, який є сам вільною Людиною. Вчитель-раб може виховати тільки раба.

6. Рефлексія «Все в твоїх руках»

На папері обводять ліву руку. Кожен палець – це якась позиція, про яку треба висказати свою думку.

«Великий» -- для мене було важливим та цікавим..

«Вказівний» -- по цьому питанню я отримав конкретну рекомендацію …

«Середній» -- мені було важко (мені не сподобалось) …

«Безіменний» -- моя оцінка психологічної атмосфери .

«Мізинець» -- мені було недостатньо…

Березень

Тема: Креативна освіта через індивідуалізацію навчально-виховного процесу в профільній школі

Мета проекту: · Розробка та апробація моделей креативної регіональної освіти.

· Визначення основних показників творчої компетентності особистості

· Запровадження інноваційних технологій розвитку творчого потенціалу учнів.

· Удосконалення системи психолого – педагогічного супроводу особистості в системі креативної освіти.

Світ римається на дітях, які вчаться В. Арнольд

Щоб вибрати дорогу, якою йтимеш необхідно спочатку обрати мету, якої хочеш досягти.

Навчання людини не може бути успішним, якщо в того, кого навчають немає бажання вчитися (моя мета і мета колег – щоб у наших учнів з’явилось бажання вчитися). Загальновідомим фактом є знищення зацікавленості учнів пізнавальною діяльністю. Як зробити, щоб учні прагнули відкривати для себе новизну знань. Тобто вчитель і учень повинні стати рівноправними партнерами. Акцент необхідно перевести на виховання вільної особистості, формування у дітей здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних за складом і профілем групах, бути відкритим для нових контактів і культурних зв’язків. Це вимагає широкого впровадження в освітній процес альтернативних форм і способів введення освітньої діяльності.

Допоможе проблема - проект «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості». Пропонуємо наш проект роботи над проблемою перший рік схема 1.

Нормативно – правова база. Література.

Документи, що забезпечують діяльність освітньої галузі:

-Загальна декларація прав людини;

-Декларація прав дитини;

-Національна доктрина розвитку освіти;

Закони України « Про освіту», « Про загальну середню освіту»;

-Державні документи, щодо реформування освіти.

Бібліотекар (анотований каталог літератури з даної теми).

Докурсові завдання.

Шляхи реалізації:

· самоосвіта;

· педагогічні читання;

· бібліотекар каталог.

Діагностика

1. Вчителі : чим володіємо, що знаємо, уміємо (педрада; методичні об’єднання; семінар по проектам).

2. Дитина в центрі. Вчителі, батьки, діти разом з психологом:

- рівень розвитку дитини;

- рівень креативності;

- нахили до чого і вказати напрями.

Шляхи реалізації:

· для вчителів: семінар як працювати з дітьми; в кінці року діагностика наскільки піднялись знані теми і визначити форми роботи з учнями

· психолог: 1-6 клас картки з нахилу; 7 клас карта інтересів (вивчення соціального замовлення).

· профорієнтація: Кузнецова А.В. план по профорієнтації.

Індивідуалізація.

- курси за вибором;

- індивідуальні програми;

- інтеграція;

- інтегровані курси;

- інтегровані уроки;

- інтегровані уроки в межах теми.

До проблеми креативності неодноразово звертались дослідники та, незважаючи на це, вона залишається найменш розгаданою частиною людської активності. Креативність пов’язана з різними аспектами людської особистості.

Креативність активно почала вивчатись після публікацій робіт Гільфорда, його кубоподібної моделі структури інтелекту, коли він виділив: конвергентне мислення, яке іде у певному руслі і знаходить одне розв’язання; дивергентне мислення або творче, яке допускає варіативні шляхи розв’язання проблеми, приводить до цікавих результатів.

Гільфорд відмітив шість параметрів креативності

1. Здатність до постановки проблеми.

2. Здатність до генерації великої кількості ідей.

3. Семантична спонтанна гнучкість – здатність до продукування різних ідей.

4. Оригінальність.

5. Здатність удосконалювати об’єкт, уносячи певні корективи.

6. Здатність розв’язувати нестандартні проблеми, уміння побачити в об’єкті нові ознаки, знайти нове використання.

Педагогічна рада на тему

Тема:«Взаємодія школи і сім’ї у вихованні особистості»

Форма проведення: «педагогічна сесія».

Мета: проаналізувати основні компоненти й елементи виховної системи у взаємодії школи та сім’ї; визначити роль класного керівника в згуртуванні й розвитку класного колективу.

Час проведення: вересень — грудень.

План підготовки педради:

1. Створити комісію з підготовки питання.

2. Розподілити педагогічний колектив на творчі групи.

3. Дібрати науково-методичну літературу для опрацювання її творчими групами.

4. Організувати роботу творчих груп із дослідження проблеми.

5. Провести роботу експертної комісії з оцінки творчих розробок.

6. Підготувати проект рішення педради.

7. Розглянути питання про готовність проведення педради на оперативній нараді.

Етапи-блоки проведення педагогічної сесії:

• «Виховна система класу, її компоненти й елементи».

Використані форми організації діяльності: індивідуальні й групові бесіди, консультації, відвідування годин спілкування, вивчення документації класних керівників, анкетування класних керівників і учнів, проведення МО класних керівників.

Школа — це організація не лише навчання, а й усього життя дитини.

Використані форми організації діяльності: проведення батьківських зборів, залучення батьків до виступів із доповідями на загальношкільних і класних зборах, їхня участь у виховній роботі, робота з батьківським комітетом, індивідуальна робота з батьками, ведення відповідної документації.

• «Узагальнююча діяльність».

Завдання для груп:

• «Виховна система класу, її компоненти й елементи»;

• «Роль класного керівника в згуртуванні й розвитку класного колективу, функції й завдання класного керівника»;

• «Взаємодія школи й сім’ї у вихованні особистості»;

• «Планування роботи класного керівника, ведення документації».

Критерії для експертів:

• актуальність і доцільність висвітлених проблем;

• колективна або індивідуальна робота в групі;

• оригінальність, новизна, глибина розкриття проблем;

• логічна, мовна культура виступу;

• чіткість викладу, використання термінології;

• інформаційна насиченість.

Хід засідання педради

1. Організаційний момент.

— Вступне слово директора школи.

— Гра «Чудові слова» (кожному вчителеві потрібно сказати колегами компліменти).

2. Захист групами своїх пропозицій, вироблених на основі опрацьованої літератури й аналізу практичного досвіду.

• Група 1 — «Виховна система класу, її компоненти й елементи» (метод «коло ідей»):

— гра, у ході якої необхідно розглянути основні компоненти виховної системи класу й підібрати до кожної складової частини-елементи (кожна група має розрізані папірці з назвами елементів, які треба згрупувати відповідно до кожного з п’яти компонентів виховної системи);

— гра «У світі мудрих думок» (відгадати, кому належить вислів).

• Група 2 — «Роль класного керівника у згуртуванні й розвитку класного колективу, функції і завдання класного керівника» (метод «суд від свого імені»):

— творче завдання (учитель читає зміст функції, а учасники педради повинні підібрати їй назву);

— гра «Музи педагогіки» (описати або намалювати музу педагогіки);

— конкурс-експромт «Букет для класного керівника» (учасникам треба скомпонувати букет, називаючи при цьому особистісні та професійні якості, притаманні сучасному класному керівникові).

• Група 3 — «Взаємодія школи, позашкільних організацій у роботі з батьками учнів. Системний підхід до роботи з батьками» (метод «займи позицію») (схеми 1,2).

Підсумок роботи третьої групи:

Школа і сім’я мають одне спільне завдання — виховати особистість, здатну знайти своє місце в цьому складному житті. І робити вони це мають у тісній співпраці.

Формами організації роботи з батьками учнів 1-5-х класів можуть бути: день відкритих дверей, школа молодих батьків, відкриті уроки. інформаційні куточки для батьків, колективні заходи «Давайте познайомимось», «Наші захоплення», «Мама, тато, я — спортивна сім’я».

Для роботи з батьками учнів б—8-х класів доцільно використовувати: лекції для батьків, написання творів «Моя родина», «Я і моя сім’я», випуск фотогазет «Професії батьків», «Мій тато — захисник Вітчизни», участь у веселому ярмарку, сімейні свята «Бережімо наших матерів».

З батьками учнів 9—11-х класів можна проводити: зустрічі з адміністрацією школи «Проблема. Шляхи. Розв’язання»; бесіди, рольові ігри «Гострий кут», «Я не розумію»; зустрічі з класним керівником «Розмова наодинці»; тренінги спілкування.

• Група 4 — «Планування роботи класного керівника, ведення документації» (метод «навчаючи вчуся»):

— творча практична робота (складання плану роботи класного керівника за вибраним варіантом).

• Робота експертної групи — виведення формули успіху вчителя.

Формула успіху вчителя:

УВ = Д х І / ПЯВ х М,

де УВ — успіх вчителя, Д — досвід, І — інтелект, ПЯВ — позитивні якості вчителя, М — майстерність.

Проект рішення педагогічної ради:

1. Педагогічному колективу застосовувати у роботі системний підхід у навчанні та вихованні учнів.

2. Класним керівникам спрямувати роботу на координацію спільної діяльності школи, сім’ї та громадськості й використовувати у своїй роботі нові форми виховної роботи:

• особистісно орієнтовані спільні творчі дії;

• виховні тренінги спілкування;

• проблемні довірчі бесіди;

• збори-роздуми;

• «філософські столи».

3. На шкільному МО класних керівників розглянути питання «Визначення головної мети, завдань виховної роботи в класі».

4. Планування виховної роботи здійснювати за обраним варіантом плану класного керівника.

(Примітка адміністратора сайту: кожен пункт проекту рішення, після його уточнення на педраді, в остаточному варіанті повинен обов’язково містити прізвища відповідальних за виконання, дату виконання. Крім того, доцільно в рішенні педради передбачити прізвище відповідальної особи (осіб), яка готуватиме повідомлення «Про хід виконання рішень попередньої педради» до розгляду першим питанням на черговій педраді)

СЕМІНАР - ПРАКТИКУМ

Тема : Інтелектуальний фон школи , класу. Як створюємо і збагачуємо ?

Мета : - навчати вчителів аналізувати власну діяльність на певному етапі впровадження

педагогічної технології інноваційної особистості ; активізація їх для особистісної ,

активної участі у роботі;

- познайомити вчителів з однією з нетрадиційних форм проведення навчальної

діяльності.

Форма проведення «Позиційна дискусія»

Алгоритм проведення імітаційної гри

1.Слухачі розбиваються на групи по чотири чоловіки ( за вибором букв: А,Б,В,Г)

2.Створюються групи ( А,Б,В,Г)

І група - «песимісти» ( негатив)

ІІ група - «оптимісти» ( позитив)

ІІІ група – дослідники ( пошук причин)

ІV група – «програмувальники» ( позитивне програмування , план дій)

3.Робота в групах з обговорення своєї позиції.

4.Дискусія .

5.Фіксація проблем , негативу і позитиву.

6.Створення нових груп ( А,А,А,А) , ( Б,Б,Б,Б) ….

Створення та обговорення рекомендацій : Д ш, ЗНВР,ЗВР, кер.МО,всім вчителям.

7.Обговорення та формування рекомендацій у групах ( А,Б,В,Г) нового складу.

Методичний прийом «Міжсобойчик» .

8.Підбиття підсумків гри.

«Прекрасна думка втрачає свою силу , якщо її погано висловлено , а якщо вона повторюється , то змушує нас нудьгувати»

Вольтер

Есть в сущности твоей , мой ученик ,

Частица совести моей, моей души частица.

И кем бы ты ни стал , и как бы ни был ты велик ,

Нам в этой жизни никогда не распростится»

Н.Палтышев.

УЯВЛЕННЯ ПРО УЧНЯ Ш.АМОНАШВІЛІ

Віра, надія , любов

Явище

Розвиток Дорослішання

Енергетика Свобода Місія

Таке уявлення про учня Ш.Амонашвілі малює у вигляді , на вершинах якого й позначає складові учня енергетика , явище , місія.

Другий трикутник – явища учня , які ми можемо розташувати вздовж кожної сторони : розвиток , дорослішання , свобода.

Ці трикутники окреслює коло , що символізує коло подій , в якому перебуває учень : соціальні , педагогічні тощо.

Нашу педагогічну дію Шалва Олександрович теж представляє своєрідним трикутником , на вершинах якого він розташовує загальноприйняту тріаду слів : віра , надія , любов. Я вірю в те, що зможу учня навчити і виховати. Якщо цієї віри немає, то й немає посиленої дії на учня. Сьогодні я ще не навив , але вірю , що настане час , коли я зможу навчити цього учня. Я сподіваюся на те

( надія) , що в мене вистачить сил і таланту впливати на кожного учня .Я знаю , що процес любові обопільний .Наша взаємна любов допоможе кожному з нас – учителю й учню стати кращим , чистішім , розумнішим.

Тріада дій учителя : Віра , Надія ,Любов

Пам’ятка виступаючим

1.Про що хочу сказати ?

2.Що про це хочу сказати ?

3.Що пропоную ?

4.Що можу зробити особисто ?

Перелік питань до дискусії «Інтелектуальний фон школи , класу.Як створюємо і збагачуємо ?»

1.Які вони , сучасні діти ?

2.Що розуміємо під інтелектом особистості ?

3.Чи співвідності поняття :

інтелектуальний фон школи інтелектуальний фон

педколективу

4.Здібності , розум , інтелект.Чи однозначні поняття ?

5.Як створюємо і збагачуємо інтелектуальний фон школи ?

РЕКОМЕНДАЦІЇ :

1.Директору школи :

2.ЗНВР :

3.ЗВР :

4.Керівникам МО :

5.Всім вчителям :